Проект Закону про рієлтерську діяльність в Україні
ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ № 3618 від 09.06.2020
Про рієлтерську діяльність в Україні
Цей Закон визначає правові засади організації та провадження рієлтерської діяльності в Україні.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері регулювання рієлтерської діяльності в Україні, захисту прав і інтересів фахівців у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктів рієлтерської діяльності та споживачів рієлтерських послуг при здійсненні операцій з нерухомістю.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює правовідносини, що виникають між споживачами рієлтерських послуг та суб’єктами рієлтерської діяльності, а також у процесі здійснення операцій з нерухомим майном, пов’язаних з купівлею, продажем, наймом (орендою) нерухомого майна, проведенням інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно (крім операцій з дарування та спадкування нерухомого майна), а також визначає правові засади регулювання рієлтерської діяльності в Україні.
2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, пов’язані з відчуженням (орендою) нерухомого майна, яке є державною та комунальною власністю та відчуженням нерухомого майна відповідно до законодавства про приватизацію.
Стаття 2. Правова основа рієлтерської діяльності в Україні
1. Рієлтерська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, що прийняті відповідно до цього Закону, а також Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності, прийнятими відповідно до цього Законом.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Закону, для регулювання відносин рієлтерської діяльності (надання рієлтерських послуг, реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності) застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Закону.
2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Закону.
3. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) агент з нерухомості (далі - агент) – фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону, та перебуває з суб’єктом рієлтерської діяльності у трудових відносинах, та відомості про якого включені до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;
2) акредитований заклад з професійної підготовки – заклад, визначений у встановленому цим Законом порядку, який має право здійснювати професійну підготовку та/або підвищення кваліфікації брокерів з нерухомості за програмами професійної підготовки, що відповідають вимогам, встановленим відповідно до цього Закону;
3) атестація у сфері рієлтерської діяльності – процедура з перевірки і підтвердження рівня професійних знань (кваліфікації) брокерів з нерухомості, що передбачає первинну кваліфікацію (атестацію) з наступним періодичним підтвердженням кваліфікації (переатестацією) у встановленому згідно з цим Законом порядку;
4) брокер (рієлтер) з нерухомості (далі – брокер) – атестований фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який склав кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, має діюче (не зупинене, не припинене) кваліфікаційне свідоцтво брокера з нерухомості, відомості про якого включені до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності та перебуває з суб’єктом рієлтерської діяльності у трудових відносинах або здійснює рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності;
5) договір про надання рієлтерських послуг (далі – рієлтерський договір) – письмовий (електронний) правочин, за яким одна сторона (суб’єкт рієлтерської діяльності) зобов’язується надати рієлтерські послуги другій стороні (споживачу рієлтерських послуг) на умовах і в порядку, що визначені рієлтерським договором, а споживач зобов’язується оплатити надання рієлтерських послуг та, у разі наявності, фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
6) Єдина інформаційна база даних у сфері рієлтерської діяльності (далі – Єдина інформаційна база даних) — єдина багаторівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що містить у своєму складі бази даних, інформаційні ресурси та сервіси для забезпечення прозорості, достовірності та доступу до інформації та послуг у сфері рієлтерської діяльності, накопичення, обробки, систематизації та пошуку відомостей про об’єкти нерухомості, формування єдиної інформаційної бази даних про об’єкти нерухомості та операції з ними;
7) Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності (далі – Реєстр) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі баз даних та сервісів, що забезпечують можливість збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку та надання інформації в електронному вигляді стосовно фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;
8) конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами агента, брокера, посадової особи суб’єкта рієлтерської діяльності, члена органу рієлтерського самоврядування, посадової особи Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та його професійними чи трудовими правами і обов’язками, делегованими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час надання рієлтерських послуг, виконання трудових обов’язків, здійснення повноважень, а також вчинення чи невчинення ним дій;
9) користування Єдиною інформаційною базою даних – пошук та перегляд в Єдиній інформаційній базі даних загальної інформації про об’єкт нерухомості з дотриманням вимог Конституції України та вимог, встановлених відповідно до цього Закону та Закону України «Про захист персональних даних»;
10) мультилістинг - сукупність технічних та програмних засобів з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість оперативного обміну достовірною інформацією в електронному вигляді та взаємодії між суб’єктами рієлтерської діяльності, в тому числі при наданні рієлтерських послуг за ексклюзивними рієлтерськими договорами, моніторингу інформації про об’єкти нерухомості;
11) нерухоме майно (нерухома річ, нерухомість) - земельна ділянка, а також об'єкти, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (включаючи житловий будинок, квартиру або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок, в тому числі земельні ділянки, на яких розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на таких земельних ділянках, об’єкти нежитлового фонду (нежилі будинки, нежилі приміщення або їх частини), інше майно, що відповідно до Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості);
12) прилюдні торги – спосіб реалізації нерухомого майна та/або речових прав на нього, за яким новим власником, користувачем нерухомого майна та/або речових прав на нього стає особа, що в ході торгів запропонувала найвищу ціну. Прилюдні торги проводяться з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість проведення прилюдних торгів суб’єктами рієлтерської діяльності в режимі реального часу в мережі Інтернет в порядку, затвердженому відповідно до цього Закону;
13) професійна таємниця - інформація (матеріали, документи, інше), що стала відома агенту, брокеру, суб’єкту рієлтерської діяльності в процесі виконання трудових обов’язків, надання рієлтерських послуг та відповідає таким ознакам: є невідомою або не є загальнодоступною для широкого кола осіб; розголошення якої може завдати шкоди інтересам споживача рієлтерських послуг;
14) публічна пропозиція нерухомого майна (далі – публічна пропозиція) – пропозиція звернена до невизначеного кола осіб, про купівлю, продаж, найм (оренду) нерухомого майна, проведення інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно, на умовах, визначених такою пропозицією. Публічна пропозиція здійснюється з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість розміщення та оприлюднення публічної пропозиції в Єдиній інформаційній базі даних з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, а також збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації в електронному вигляді стосовно такої пропозиції;
15) рієлтерська діяльність – діяльність суб’єкта рієлтерської діяльності, включеного до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;
16) рієлтерські послуги – інформаційні, консультаційні, посередницькі та інші послуги, що надаються відповідно до цього Закону суб’єктом рієлтерської діяльності на підставі та в межах рієлтерського договору, спрямовані на створення організаційних, інформаційних та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозиції і попиту на об’єкт нерухомості та/або речові права на нього, сприяння та забезпечення здійснення купівлі, продажу, найму (оренди) нерухомого майна, проведення інших операцій щодо нерухомості, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно;
17) рієлтерське самоврядування - гарантоване державою право суб’єктів рієлтерської діяльності та фахівців у сфері рієлтерської діяльності вирішувати питання організації та провадження рієлтерської діяльності в Україні в порядку, встановленому цим Законом;
18) сертифікація суб’єктів рієлтерської діяльності – процедура, у ході якої визначається відповідність особи вимогам щодо надання рієлтерських послуг та провадження рієлтерської діяльності, встановленим відповідно до цього Закону;
19) споживач рієлтерських послуг – юридична або фізична особа, яка відповідно до цього Закону замовляє рієлтерські послуги шляхом укладання договору про надання рієлтерських послуг;
20) суб'єкт рієлтерської діяльності – брокер, зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець, а також юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, у складі якої працює не менше одного брокера, які провадять рієлтерську діяльність, мають діючий (не зупинений, не припинений) сертифікат суб’єкта рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону та включені як суб’єкти рієлтерської діяльності до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.
Стаття 4. Національні положення у сфері рієлтерської діяльності
1. Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності (далі – Національні положення) встановлюються правила та вимоги до надання рієлтерських послуг, правила професійної етики, правила та вимоги до проведення прилюдних торгів, інші професійні положення (правила) у сфері рієлтерської діяльності.
2. Національні положення затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону та є обов’язковими для виконання всіма фахівцями у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктами рієлтерської діяльності, професійними об’єднаннями у сфері рієлтерської діяльності, іншими фізичними та юридичними особами, які вступають у правовідносини у сфері рієлтерської діяльності.
Стаття 5. Професійна етика
1. Агенти, брокери, суб’єкти рієлтерської діяльності зобов’язані при наданні рієлтерських послуг, провадженні рієлтерської діяльності забезпечувати етичну професійну поведінку шляхом дотримання правил професійної етики, затверджених Національними положеннями, загальних норм моралі, принципів незалежності та об’єктивності, професійної компетентності, конфіденційності та професійної таємниці.
Розділ II
ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА НАДАННЯ РІЄЛТЕРСЬКИХ ПОСЛУГ
Стаття 6. Фахівці у сфері рієлтерської діяльностіов
1. Особа, яка відповідно до цього Закону набула статус агента або брокера та відомості про яку як фахівця у сфері рієлтерської діяльності включені до Реєстру, є фахівцем у сфері рієлтерської діяльності.
2. Статус агента може набути особа, яка:
1) має повну загальну середню освіту та досягла 18 років;
2) володіє державною мовою;
3) відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону.
Статус брокера може набути особа, яка:
1) має повну загальну середню освіту та досягла 18 років;
2) володіє державною мовою;
3) відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону;
4) пройшла професійну підготовку відповідно до цього Закону;
5) склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.
3. Не може бути агентом або брокером особа, яка:
1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину проти власності або злочину у сфері господарської діяльності;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена кваліфікаційного свідоцтва брокера – протягом двох років з дня ухвалення рішення про припинення (анулювання) дії відповідного кваліфікаційного свідоцтва;
4) була агентом, відомості про якого були виключені з Реєстру з підстави, передбаченої пунктом 2 частини двадцять першої статті 14 цього Закону– протягом двох років з дня виключення відомостей про агента з Реєстру.
4. Для цілей цієї статті повна загальна середня освіта – повна загальна середня освіта, здобута в Україні, а також повна загальна середня освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.
5. Особа, яка відповідає вимогам, встановленим у цьому Законі, набуває статус агента або брокера з моменту включення відомостей про неї як фахівця у сфері рієлтерської діяльності до Реєстру.
6. Агент та брокер мають право працювати на підставі трудового договору, укладеного з суб’єктом рієлтерської діяльності.
7. Брокер має право провадити рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності лише після включення відомостей про нього як суб’єкта рієлтерської діяльності до Реєстру.
Брокер (агент) має право виконувати свої обов`язки лише після включення відомостей про нього до Реєстру.
Агент не має права провадити рієлтерську діяльність та/або надавати рієлтерські послуги як суб’єкт рієлтерської діяльності.
8. Агент, який набув статус брокера, втрачає статус агента.
Стаття 7. Рієлтерська діяльність
1. Рієлтерські послуги можуть надаватися лише суб’єктом рієлтерської діяльності, якому таке право надано в порядку та на умовах, визначених цим Законом. Суб’єкт рієлтерської діяльності може здійснювати інші види діяльності та надавати інші послуги, не заборонені законом.
2. Видами рієлтерської діяльності є надання рієлтерських послуг, до яких відносяться:
1) посередницькі послуги з купівлі, продажу, найму (оренди), позички нерухомого майна, а також здійснення інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом публічних пропозицій;
2) інформаційні, консультаційні, аналітичні, моніторингові та інші послуги, що пов’язані з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно;
3) послуги агентів умовного депонування;
4) послуги, пов’язані з проведенням прилюдних торгів;
5) інші посередницькі послуги з нерухомим майном, результатом яких стає вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно.
3. Під час надання рієлтерських послуг суб’єкти рієлтерської діяльності мають право залучати інших фахівців - техніків та інженерів з нерухомості, суб'єктів оціночної діяльності, екологів, інших спеціалістів з проведення експертизи щодо об'єктів нерухомого майна, які мають право надавати інформацію про технічний, санітарний стан об'єкта нерухомого майна, його вартість, екологічний стан навколишнього природного середовища тощо.
4. З метою уникнення випадків введення в оману споживачів та захисту їх прав на ринку нерухомості слова «агент з нерухомості», «брокер з нерухомості», «рієлтер» та утворені на їх основі похідні слова та/або словосполучення дозволяється використовувати у найменуванні лише тим особам, які включені до Реєстру та діють відповідно до вимог цього Закону. Виняток становлять іноземні фізичні та юридичні особи, професійні та міжнародні організації, їх представництва, що діють на території України відповідно до чинного законодавства і мають законні підстави для використання зазначених слів та словосполучень.
5. З метою провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг суб’єкти рієлтерської діяльності зобов’язані розробляти, затверджувати та контролювати дотримання своїми фахівцями у сфері рієлтерської діяльності вимог до якості рієлтерських послуг, встановлених відповідно до цього Закону, внутрішньої системи якості рієлтерських послуг, що розробляється та затверджується відповідно до вимог Правил з якості рієлтерських послуг (далі – Правила з якості), затверджених Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону, а також виконувати вимоги до обробки та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та інші вимоги, встановлені відповідно до цього Закону.
6. Особа набуває статус суб’єкта рієлтерської діяльності та має право здійснювати рієлтерську діяльність з моменту включення відомостей про неї як суб’єкта рієлтерської діяльності до Реєстру.
7. Суб’єкт рієлтерської діяльності іноземної держави може провадити рієлтерську діяльність на території України, за умови його допуску до провадження рієлтерської діяльності згідно з національним законодавством країни походження такого суб’єкта рієлтерської діяльності, відповідності фахівців у сфері рієлтерської діяльності такого суб’єкта вимогам цього Закону, відповідності суб’єкта рієлтерської діяльності вимогам цього Закону, а також після включення його до Реєстру.
8. Брокеру забороняється працювати на підставі трудового договору у суб’єкта рієлтерської діяльності та одночасно провадити індивідуальну рієлтерську діяльність як суб’єкту рієлтерської діяльності. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера.
9. Забороняється провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг суб’єктом рієлтерської діяльності, який не отримав сертифікат суб’єкта рієлтерської діяльності, або дію сертифіката якого зупинено чи припинено, або відомості про якого відсутні у Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.
Забороняється здійснення діяльності у сфері рієлтерських послуг фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційне свідоцтво фахівця у сфері рієлтерської діяльності, або дію кваліфікаційного свідоцтва якої зупинено чи припинено, або відомості про яку відсутні в Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.
10. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності може бути медіатором та проводити медіацію відповідно до закону за умови його відповідності вимогам, встановленим законодавством про медіацію.
Стаття 8. Загальні умови надання рієлтерських послуг
1. Рієлтерські послуги надаються на підставі та в межах рієлтерського договору, істотними умовами якого є:
1) предмет та строк дії договору;
2) вид, мета та строк надання рієлтерських послуг;
3) реквізити сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності;
4) зазначення об’єкта (об’єктів) нерухомості щодо якого (яких) надаються рієлтерські послуги, а також його ідентифікаційних даних, якщо об’єкт (об’єкти) є індивідуально визначеними;
5) розмір та умови оплати рієлтерських послуг, а також, у разі наявності, фактичних витрат, необхідних для виконання договору;
6) права, обов’язки та відповідальність сторін;
7) порядок звітності суб’єкта рієлтерської діяльності перед споживачем про стан виконання рієлтерського договору.
Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності, а також за згодою сторін рієлтерського договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови рієлтерського договору.
2. До рієлтерського договору застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
3. Споживач рієлтерських послуг має право вільного вибору суб’єкта рієлтерської діяльності.
Рієлтерський договір може укладатися на користь споживача рієлтерських послуг іншою особою, яка діє в його інтересах на законних підставах.
Споживач рієлтерських послуг та/або особа, яка укладає рієлтерський договір на його користь та діє в його інтересах, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються ними суб’єкту рієлтерської діяльності для надання рієлтерських послуг.
4. Суб’єкт рієлтерської діяльності реєструє укладені ним рієлтерські договори в Єдиній інформаційній базі даних з обов’язковим присвоєнням кожному рієлтерському договору унікального номера та подає інформацію про всі укладені ним рієлтерські договори до Єдиної інформаційної бази даних у порядку, обсязі та строки, визначені Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності. Незареєстровані в Єдиній інформаційній базі даних рієлтерські договори є нікчемними.
5. Документом, що посвідчує перед третіми особами повноваження суб’єкта рієлтерської діяльності за укладеним рієлтерським договором, може бути будь-який з таких документів:
1) рієлтерський договір;
2) ордер – письмовий документ, виданий та підписаний суб’єктом рієлтерської діяльності (його уповноваженою особою), який посвідчує повноваження суб’єкта рієлтерської діяльності на надання рієлтерських послуг на підставі та в межах рієлтерського договору.
Для підтвердження своїх повноважень суб’єкт рієлтерської діяльності надає третім особам посвідчену ним або його уповноваженою особою копію одного з цих документів.
6. У випадку, якщо споживачем рієлтерських послуг обмежено обсяг повноважень суб’єкта рієлтерської діяльності, суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний зазначити про це в ордері. Суб’єкт рієлтерської діяльності або особа, яка від імені суб’єкта рієлтерської діяльності видала ордер, несе дисциплінарну відповідальність за невнесення до ордера відомостей щодо обмеження повноважень.
7. Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності затверджує положення про ордер та зразок ордера.
8. Суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих споживачем рієлтерських послуг на підставі рієлтерського договору.
9. Правила та вимоги до надання рієлтерських послуг, затверджуються Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності. Правила та вимоги до надання рієлтерських послуг можуть містити обмеження та встановлювати фіксований розмір плати за надання рієлтерських послуг.
Стаття 9. Рієлтерський запит
1. Рієлтерський запит – письмове звернення суб’єкта рієлтерської діяльності до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, громадських об'єднань, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних суб’єкту рієлтерської діяльності для надання рієлтерських послуг за укладеним рієлтерським договором.
2. В рієлтерському запиті зазначаються:
1) прізвище, ім'я, по батькові брокера – суб’єкта рієлтерської діяльності або найменування суб’єкта рієлтерської діяльності – юридичної особи;
2) відомості про місцезнаходження суб’єкта рієлтерської діяльності;
3) мета, з якою направлено рієлтерський запит.
3. До рієлтерського запиту додаються посвідчена суб’єктом рієлтерської діяльності, його уповноваженою особою копія сертифіката субєкта рієлтерської діяльності, копія ордера або рієлтерського договору. Вимагати від суб’єкта рієлтерської діяльності подання разом з рієлтерським запитом будь-яких інших документів забороняється.
4. Рієлтерський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень, тлумачення положень законодавства.
5. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники юридичних осіб, громадських об'єднань, фізичні особи, яким направлено рієлтерський запит, зобов'язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати суб’єкту рієлтерської діяльності відповідну інформацію, копії документів, крім інформації, визначеної частиною шостою цієї статті.
6. Особа, яка отримала рієлтерський запит, може відмовити у наданні запитуваної інформації або копій документів, якщо:
1) така інформація віднесена відповідно до закону до категорії таємної або службової (призначеної для службового користування);
2) розкриття такої інформації порушуватиме права третіх осіб на захист персональних даних або на охорону інтелектуальної власності;
3) інформація стосується особистого життя фізичної особи.
7. У разі якщо рієлтерський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду рієлтерського запиту може бути продовжено до десяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що суб’єкту рієлтерської діяльності письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання рієлтерського запиту.
8. У разі якщо задоволення рієлтерського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
9. Неправомірна відмова в наданні або ненадання інформації на рієлтерський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, не допускаються та тягнуть за собою адміністративну відповідальність, встановлену законом.
10. Зловживання правом на рієлтерський запит тягне встановлену законом відповідальність. Таким зловживанням вважається:
1) направлення рієлтерського запиту для отримання інформації, яка не пов'язана з наданням рієлтерських послуг на підставі укладеного рієлтерського договору;
2) використання інформації, отриманої на рієлтерський запит, для інших цілей, ніж надання рієлтерських послуг на підставі укладеного рієлтерського договору;
3) розголошення інформації, отриманої на рієлтерський запит, якщо така інформація належить до категорії таємної, службової або її розкриття порушуватиме права третіх осіб на захист персональних даних.
Розділ III
АТЕСТАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ У СФЕРІ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 10. Професійна підготовка фахівців у сфері рієлтерської діяльності
1. Особа, яка виявила намір отримати кваліфікацію брокера проходить професійну підготовку. Професійна підготовка брокерів здійснюється акредитованими закладами з професійної підготовки відповідно до програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації.
Вимоги до програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації брокерів, а також порядок акредитації закладів з професійної підготовки затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
2. Особа, яка виявила намір отримати статус агента, повинна відповідати вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону.
3. Порядок проходження професійної підготовки та підвищення кваліфікації брокерів, вимоги до якості рієлтерських послуг та Правила з якості встановлюються та затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Стаття 11. Атестація у сфері рієлтерської діяльності
1. Атестація брокерів здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності (далі – Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія), яка діє відповідно до регламенту, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
2. Атестація з присвоєнням відповідної кваліфікації та видачею кваліфікаційного свідоцтва брокера (далі – кваліфікаційне свідоцтво) здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією після того, як особа пройшла професійну підготовку та склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.
3. Особа,яка виявила намір стати брокеромта відповідає вимогам пунктів 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону та не підпадає під обмеження, встановлені частиною третьою статті 6 цього Закону, має право звернутися до Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту встановлюється у Положенні про кваліфікаційний іспит брокерів, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим пунктами 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону, та відсутність обмежень, встановлених частиною третьою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила намір стати брокеромта за наявності письмової згоди такої особи Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія або Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності можуть звертатися із письмовими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, юридичних осіб, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання письмового запиту надати необхідну інформацію у письмовій формі.
Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі ненадання особою, яка виявила намір стати брокером, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.
Строк розгляду Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про:
1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;
2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про ухвалене рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. У разі ухвалення рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
4. Кваліфікаційний іспит проводиться Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією відповідно до цього Закону та Положення про кваліфікаційний іспит брокерів.
Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.
За результатами проведення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про позитивний або негативний результат складення кваліфікаційного іспиту особою, яка виявила намір стати брокером.
Стосовно особи, яка склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва.
Особа, яка склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка повторно склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.
Особа, яка склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії оскаржити його до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності з підстав суттєвого порушення процедури, яке може вплинути на об'єктивний результат кваліфікаційного іспиту.
Рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії про негативний результат складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
За результатами розгляду скарги Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності або суд можуть залишити оскаржуване рішення без змін або ухвалити рішення про повторне проведення кваліфікаційного іспиту у найближчий час проведення таких іспитів.
5. Особі, яка склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, видається кваліфікаційне свідоцтво.
Кваліфікаційне свідоцтво є документом, який підтверджує атестацію та статус брокерата є безстроковим за умови підвищення ним кваліфікації кожні два роки, а також виконання інших вимог, встановлених цим Законом.
Наявність діючого (не зупиненого, не припиненого) кваліфікаційного свідоцтва та включення відомостей про брокера до Реєстру є обов’язковою умовою для виконання обов’язків брокера та здійснення діяльності у сфері рієлтерської діяльності. Включення відомостей про агента до Реєстру є обов’язковою умовою для виконання обов’язків та повноважень агента.
Зразок кваліфікаційного свідоцтва затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
6. Відомості про видачу, переоформлення, зупинення, припинення, кваліфікаційного свідоцтва та видачу дубліката кваліфікаційного свідоцтва вносяться до Реєстру. Кваліфікаційне свідоцтво брокера оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
7. Особи, що мають кваліфікацію брокера, для забезпечення належного рівня професійних знань, після отримання кваліфікаційного свідоцтва зобов'язані не рідше одного разу на два роки підвищувати кваліфікацію за програмами підвищення кваліфікації. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера.
За результатами підвищення кваліфікації брокеру видається посвідчення про підвищення кваліфікації, яке є невід'ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва.
8. Брокер, дія кваліфікаційного свідоцтва якого зупинена або припинена, не має права здійснювати діяльність з надання рієлтерських послуг та/або виконувати трудові обов’язки, пов’язані з провадженням рієлтерської діяльності. Агент, відомості про якого не включені/відсутні у Реєстрі не має права брати участь у наданні рієлтерських послуг та/або виконувати трудові обов’язки, пов’язані з провадженням рієлтерської діяльності.
Стаття 12. Сертифікація суб’єктів рієлтерської діяльності
1. Сертифікація суб'єктів рієлтерської діяльності здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією.
2. Особа,яка виявила намір стати суб'єктом рієлтерської діяльностіта відповідає вимогам, встановленим цим Законом та Національними положеннями, іншими актами, прийнятими на виконання цього Закону, має право звернутися до Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії із заявою про допуск до проведення сертифікації. Порядок допуску до проведення сертифікації встановлюється у Положенні про сертифікацію суб’єктів рієлтерської діяльності, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності (далі – Положення про сертифікацію).
Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим відповідно до цього Закону та Національних положень, інших актів, прийнятих на виконання цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила намір стати суб'єктом рієлтерської діяльностіі за наявності письмової згоди такої особи Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія або Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності можуть звертатися із письмовими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, юридичних осіб, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання письмового запиту надати необхідну інформацію у письмовій формі.
Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі ненадання особою, яка виявила намір стати суб'єктом рієлтерської діяльності, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до сертифікації не допускається.
Строк розгляду Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією заяви про допуск до проведення сертифікації не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про:
1) допуск особи до сертифікації;
2) відмову в допуску особи до сертифікації.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до проведення сертифікації, повідомляється про ухвалене рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. У разі ухвалення рішення про відмову в допуску особи до проведення сертифікації в рішенні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до проведення сертифікації може бути оскаржено до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Рішення про відмову в допуску особи до проведення сертифікації може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
3. Сертифікація проводиться Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією відповідно до цього Закону та Положення про сертифікацію.
За результатами проведення сертифікації Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про позитивний або негативний результат проходження сертифікації особою, яка виявила намір стати суб'єктом рієлтерської діяльності.
Стосовно особи, яка пройшла сертифікацію з позитивним результатом, Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про видачу сертифікату суб'єкта рієлтерської діяльності (далі – сертифікат).
Особа, яка пройшла сертифікацію з негативним результатом, може бути допущена до проходження сертифікації повторно не раніше ніж нею будуть усунені обставини, зазначені як підстави для негативного результату проходження сертифікації. Особа, яка повторно пройшла сертифікацію з негативним результатом, може бути допущена до наступної сертифікації не раніше ніж через шість місяців.
Особа, яка пройшла сертифікацію з негативним результатом, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії оскаржити його до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльностіз підстав суттєвого порушення процедури, яке може вплинути на об'єктивний результат сертифікації.
Рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії про негативний результат проходження сертифікації може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
За результатами розгляду скарги Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності або суд можуть залишити оскаржуване рішення без змін або ухвалити рішення про повторне проведення сертифікації.
4. Особі, яка пройшла сертифікацію, видається сертифікат.
Сертифікат є документом, що засвідчує право суб'єкта рієлтерської діяльності на включення відомостей про нього як суб'єкта рієлтерської діяльності до Реєстру.
Наявність діючого (не зупиненого, не припиненого) сертифіката є обов’язковою умовою для провадження рієлтерської діяльності та надання рієлтерських послуг суб’єктом рієлтерської діяльності.
Зразок сертифіката затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
5. Відомості про видачу, переоформлення, зупинення, припинення сертифіката та видачу дубліката сертифіката вносяться до Реєстру. Сертифікат суб’єкта рієлтерської діяльності оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
6. Суб’єкт рієлтерської діяльності, дія сертифіката якого зупинена або припинена, не має права провадити рієлтерську діяльність та надавати рієлтерські послуги.
Стаття 13. Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності
1. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності є держателем Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних обєднань у сфері рієлтерської діяльності (далі – Реєстр).
2. Реєстр є публічним і підтримується в актуальному стані у мережі Інтернет.
3. Номер реєстрації фахівця у сфері рієлтерської діяльності, суб’єкта рієлтерської діяльності, професійного об’єднання у сфері рієлтерської діяльності в Реєстрі є індивідуальним і не може передаватися іншим особам.
4. З метою ведення Реєстру дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до Конституції України та законодавства з питань захисту персональних даних.
5. Положення про ведення Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності (далі – Положення про реєстр), затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
6. Реєстр повинен містити такі відомості про фахівця у сфері рієлтерської діяльності:
1) прізвище, ім’я та по батькові фахівця у сфері рієлтерської діяльності;
2) номер реєстрації у Реєстрі;
3) номер та дата ухвалення рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії про атестацію брокера, номер та дата видачі кваліфікаційного свідоцтва;
4) контактна інформація фахівця у сфері рієлтерської діяльності (номери телефонів, електронна адреса, місце проживання);
5) найменування та номер реєстрації у Реєстрі суб’єкта рієлтерської діяльності, у складі якого фахівець у сфері рієлтерської діяльності працює та контактна інформація (місцезнаходження, номери телефонів, електронна адреса);
6) дані про професійне об’єднання, членом якого є фахівець у сфері рієлтерської діяльності: його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код, контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);
7) інші відомості, визначені у Положенні про реєстр.
7. Реєстр повинен містити таку інформацію про суб’єктів рієлтерської діяльності:
1) найменування, організаційно-правова форма для суб’єктів рієлтерської діяльності - юридичних осіб та прізвище, ім’я та по батькові фахівця у сфері рієлтерської діяльності, який провадить рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності;
2) номер реєстрації у Реєстрі;
3) ідентифікаційний код для юридичних осіб;
4) контактна інформація суб’єкта рієлтерської діяльності (місцезнаходження, номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);
5) відомості про органи управління юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, номери реєстрації у Реєстрі (за наявності), контактна інформація щодо кожної особи (номери телефонів, електронна адреса), обраної (призначеної) до органів управління;
6) відомості про кількість брокерів та агентів, які є працівниками суб’єкта рієлтерської діяльності, із зазначенням їх прізвища, імя та по батькові та номера реєстрації у Реєстрі;
7) дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, у тому числі місцезнаходження, контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса);
8) дані про професійне об’єднання, членом якого є суб’єкт рієлтерської діяльності: його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код, контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);
9) номер та дата ухвалення рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії про сертифікацію суб’єкта рієлтерської діяльності, номер та дата видачі сертифіката;
10) інші відомості, визначені у Положенні про реєстр.
8. У Положенні про ведення Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності визначаються відомості про професійне об’єднання у сфері рієлтерської діяльності, що підлягають внесенню до Реєстру.
9. Суб’єкт рієлтерської діяльності зобов’язаний надавати Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності інформацію про агентів та брокерів, що працюють в його складі, у порядку та строки, встановлені Положенням про реєстр. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності.
10. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності, суб’єкт рієлтерської діяльності, професійне об’єднання у сфері рієлтерської діяльності зобов’язані протягом двох робочих днів з того дня, коли відбулись зміни у відомостях, які оприлюднені в Реєстрі або повинні бути до нього внесені згідно з вимогами, встановленими відповідно до цього Закону, подати відповідні відомості (зміни) до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідно до Положення про реєстр. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера та сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності.
Стаття 14. Дисциплінарні стягнення та зупинення дії (припинення дії) кваліфікаційного свідоцтва
1. Дія кваліфікаційного свідоцтва зупиняється у разі:
1) подання фахівцем у сфері рієлтерської діяльності письмової заяви про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва;
2) накладення на фахівця у сфері рієлтерської діяльності дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва;
3) визнання фахівця у сфері рієлтерської діяльності за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
2. Дія кваліфікаційного свідоцтва зупиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, – з дня подання Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідної заяви фахівця у сфері рієлтерської діяльності;
2) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, – з дня ухвалення відповідного рішення Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією, а у випадку його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності – з дня ухвалення відповідного рішення Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
3) з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, – з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
3. Дія кваліфікаційного свідоцтва поновлюється у разі:
1) зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, – з дня, наступного за днем отримання Національною федерацією фахівців у сфері рієлтерської діяльності письмової заяви фахівця у сфері рієлтерської діяльності про поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва;
2) зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, – з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії було зупинено дію кваліфікаційного свідоцтва;
3) зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, – з дня, наступного за днем отримання Національною федерацією фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідного рішення суду.
4. Протягом строку зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва фахівець у сфері рієлтерської діяльності не має права здійснювати професійну діяльність з надання рієлтерських послуг та/або виконувати трудові обов’язки, пов’язані з провадженням рієлтерської діяльності та/або брати участь у роботі органів рієлтерського самоврядування.
5. Відомості про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва вносяться до Реєстру.
6. Дія кваліфікаційного свідоцтва припиняється у разі:
1) подання фахівцем у сфері рієлтерської діяльності письмової заяви про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва;
2) визнання фахівця у сфері рієлтерської діяльності безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
3) смерті фахівця у сфері рієлтерської діяльності;
4) накладення на фахівця у сфері рієлтерської діяльності дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії кваліфікаційного свідоцтва;
5) надання недостовірних відомостей для отримання кваліфікаційного свідоцтва брокера;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно фахівця у сфері рієлтерської діяльності за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину проти власності або злочину у сфері господарської діяльності.
7. Дія кваліфікаційного свідоцтва припиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини шостої цієї статті, – з дня подання Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідної заяви фахівця у сфері рієлтерської діяльності;
2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини шостої цієї статті, – з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини шостої цієї статті, – з дня ухвалення відповідного рішення Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією, а у випадку його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності – з дня ухвалення відповідного рішення Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
8. Припинення дії кваліфікаційного свідоцтва має наслідком втрату особою статусу фахівця у сфері рієлтерської діяльності.
9. Особа, стосовно якої ухвалено рішення про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини шостої цієї статті, може звернутися до Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через два роки з дня ухвалення рішення про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва, а з підстави, передбаченої пунктом 6 частини шостої цієї статті, – з дня погашення або зняття в установленому законом порядку судимості, але не раніше ніж через два роки з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно фахівця у сфері рієлтерської діяльності.
10. Відомості про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва вносяться до Реєстру.
11. Дія сертифіката зупиняється у разі:
1) накладення на суб’єкта рієлтерської діяльності дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії сертифіката;
2) зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера, який провадить рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності;
3) зупинення дії кваліфікаційних свідоцтв всіх брокерів, які входять до штатного складу юридичної особи - суб’єкта рієлтерської діяльності;
12. Дія сертифіката зупиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини одинадцятої цієї статті, – з дня ухвалення відповідного рішення Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією, а у випадку його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності – з дня ухвалення відповідного рішення Радою суспільного нагляду у сфері суб’єктів рієлтерської діяльності;
2) з підстав, передбачених пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, – з дня зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва відповідного брокера;
3) з підстав, передбачених пунктом 3 частини одинадцятої цієї статті, – з дня зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва всіх брокерів, які входять до штатного складу юридичної особи - суб’єкта рієлтерської діяльності.
13. Дія сертифіката поновлюється у разі:
1) зупинення дії сертифіката з підстави, передбаченої пунктом 1 частини одинадцятої цієї статті, – з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії було зупинено дію сертифіката;
2) зупинення дії сертифіката з підстави, передбаченої пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, – з дня, наступного за днем поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва відповідного брокера;
3) зупинення дії сертифіката з підстави, передбаченої пунктом 3 частини одинадцятої цієї статті, – з дня, наступного за днем поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва як мінімум одного брокера, який входить до штатного складу юридичної особи - суб’єкта рієлтерської діяльності.
14. Протягом строку зупинення дії сертифіката суб’єкт рієлтерської діяльності не має права провадити рієлтерську діяльність, надавати рієлтерські послуги.
15. Відомості про зупинення дії сертифіката вносяться до Реєстру.
16. Дія сертифіката припиняється у разі:
1) подання уповноваженою особою суб’єкта рієлтерської діяльності письмової заяви про припинення дії сертифіката;
2) визнання суб’єкта рієлтерської діяльності банкрутом;
3) ліквідації (припинення діяльності) суб’єкта рієлтерської діяльності;
4) накладення на суб’єкта рієлтерської діяльності дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії сертифіката;
5) надання недостовірних відомостей для отримання сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності;
6) припинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера, який провадить рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності;
7) звільнення всіх брокерів, які входили до штатного складу юридичної особи - суб’єкта рієлтерської діяльності, або припинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв.
17. Дія сертифіката припиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини шістнадцятої цієї статті, – з дня подання Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідної заяви від уповноваженої особи суб’єкта рієлтерської діяльності;
2) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини шістнадцятої цієї статті, – з дня визнання суб’єкта рієлтерсьої діяльність банкрутом відповідно до чинного законодавства;
3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шістнадцятої цієї статті, – з дня виключення відомостей про суб’єкта рієлтерської діяльності з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
4) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини шістнадцятої цієї статті, – з дня ухвалення відповідного рішення Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією, а у випадку його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності – з дня ухвалення відповідного рішення Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
5) з підстави, передбаченої пунктом 6 частини шістнадцятої цієї статті, – з дня припинення дії кваліфікаційного свідоцтва відповідного брокера;
6) з підстави, передбаченої пунктом 7 частини шістнадцятої цієї статті, - з дня звільнення останнього брокера, який входив до штатного складу юридичної особи - суб’єкта рієлтерської діяльності, або припинення дії його кваліфікаційного свідоцтва.
18. Припинення дії сертифіката має наслідком втрату особою статусу суб’єкта рієлтерської діяльності.
19. Особа, стосовно якої ухвалено рішення про припинення дії сертифіката з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини шістнадцятої цієї статті, може звернутися до Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії із заявою про допуск до сертифікації не раніше ніж через два роки з дня ухвалення рішення про припинення дії сертифіката.
20. Відомості про припинення дії сертифіката вносяться до Реєстру.
21. Відомості про агента виключаються з Реєстру у разі:
1) припинення трудових відносин з суб’єктом рієлтерської діяльності та подання брокером письмової заяви про виключення агента з Реєстру;
2) накладення на агента дисциплінарного стягнення у вигляді виключення з Реєстру;
3) визнання агента за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
22. Відомості про агента виключаються з Реєстру:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини двадцять першої цієї статті, – з дня подання Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідної заяви;
2) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини двадцять першої цієї статті, – з дня ухвалення відповідного рішення Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією, а у випадку його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності – з дня ухвалення відповідного рішення Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
3) з підстав, передбачених пунктом 3 частини двадцять першої цієї статті, – з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
23. Дисциплінарне стягнення у вигляді виключення відомостей про агента з Реєстру має наслідком втрату особою статусу агента та фахівця у сфері рієлтерської діяльності.
24. Відомості про агента, якого було виключено з Реєстру з підстави, передбаченої пунктом 2 частини двадцять першої цієї статті, можуть бути включені повторно до Реєстру як про фахівця у сфері рієлтерської діяльності не раніше ніж через два роки з дня їх виключення з Реєстру.
Розділ IV
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СУБ'ЄКТІВ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПОЖИВАЧІВ РІЄЛТЕРСЬКИХ ПОСЛУГ
Стаття 15. Права та обов’язки суб'єктів рієлтерської діяльності
1. Суб'єкт рієлтерської діяльності в процесі провадження рієлтерської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами професійної етики, Національними положеннями, рішеннями органів рієлтерського самоврядування, рієлтерським договором, необхідні для належного надання рієлтерських послуг, зокрема:
1) звертатися з рієлтерськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадських об'єднань, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, отримувати від них відповідну інформацію та документи;
2) представляти права та інтереси споживача рієлтерських послуг в межах повноважень, наданих рієлтерським договором, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях, перед фізичними та юридичними особами;
3) ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, в установах і організаціях, а також у фізичних осіб-підприємців з необхідними для рієлтерської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію, яка не підлягає розкриттю на рієлтерський запит, знімати з них копії;
4) мати прямий ідентифікований доступ до державних реєстрів, баз даних, крім тих, що містять інформацію, яка є державною таємницею, у порядку, визначеному відповідним держателем/адміністратором реєстру, бази даних за погодженням з Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
5) залучати фахівців, спеціалістів, експертів з питань, що потребують спеціальних знань, при наданні рієлтерськх послуг;
6) оглядати об'єкт нерухомості, який пов'язаний із наданням рієлтерских послуг;
7) відмовлятися від надання рієлтерських послуг у разі неподання споживачем рієлтерських послуг інформації, яка є необхідною для надання рієлтерських послуг, а також у разі виникнення обставин, що перешкоджають провадженню рієлтерської діяльності;
8) здійснювати інші дії, передбачені цим та іншими нормативно-правовими актами, Національними положеннями, рішеннями органів рієлтерського самоврядування.
2. Суб'єкти рієлтерської діяльності в процесі провадження рієлтерської діяльності зобов'язані:
1) добросовісно користуватися правами, виконувати обов’язки та дотримуватися вимог, визначених цим Законом, правилами професійної етики, Національними положеннями, актами та рішеннями органів рієлтерського самоврядування, іншими правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону;
2) надавати рієлтерські послуги на підставі рієлтерського договору;
3) не вчиняти будь-яких дій, що становлять небезпеку для споживача рієлтерських послуг, його прав та/або інтересів;
4) інформувати споживача рієлтерських послуг про можливі наслідки здійсення ним операцій з нерухомим майном;
5) надавати споживачу рієлтерських послуг достовірну інформацію, пов’язану із здійсенням ним операцій з нерухомими майном, у разі, коли така інформація може бути одержана на законних підставах;
6) повідомляти споживача рієлтерських послуг про неможливість їх надання у разі виникнення обставин, які позбавляють суб'єкта рієлтерської діяльності можливості надавати такі послуги, а також про конфлікт інтересів;
7) на вимогу споживача рієлтерських послуг надавати письмовий звіт про виконання рієлтерського договору;
8) зберігати та захищати відомості, що становлять професійну таємницю, а також не розголошувати їх за винятком передбачених законами випадків;
9) забезпечувати збереження документів, отриманих під час провадження рієлтерської діяльності від споживачів та/або інших осіб під час її провадження. Після надання рієлтерських послуг усі документи передаються споживачам таких послуг;
10) забезпечувати ведення архіву виконаних рієлтерських договорів і зберігання таких договорів протягом не менше трьох років з дати їх виконання;
11) підвищувати професійний рівень;
12) виконувати акти та рішення органів рієлтерського самоврядування;
13) вчасно та в повному обсязі надавати інформацію та відомості, необхідні для внесення до Реєстру та/або Єдиної інформаційної бази даних;
14) виконувати вимоги до обробки та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, ідентифікованого доступу до реєстрів, баз даних та автоматизованих систем встановлених цим Законом, Національними положеннями, рішеннями органів рієлтерського самоврядування;
15) виконувати інші обов'язки, встановлені цим Законом, правилами професійної етики, Національними положеннями, рішеннями органів рієлтерського самоврядування, законодавством та рієлтерським договором.
Стаття 16. Права та обов'язки фахівців у сфері рієлтерської діяльності
1. Брокер, який працює на підставі трудового договору у складі суб’єкта рієлтерської діяльності, виконує трудові обов’язки, пов’язані із наданням будь-яких рієлтерських послуг.
2. Агент, який працює на підставі трудового договору у складі суб’єкта рієлтерської діяльності, виконує за дорученням брокера або суб’єкта рієлтерської діяльності трудові обов’язки, пов’язані з наданням окремих елементів рієлтерських послуг, зокрема, підготовка інформації щодо стану ринку та об’єктів нерухомості, пошук та показ об’єктів нерухомості, надання допомоги брокеру в підготовці (оформленні) документів, пов'язаних із виконанням рієлтерського договору, тощо.
3. Фахівці у сфері рієлтерської діяльності в процесі надання рієлтерських послуг зобов’язані виконувати вимоги, визначені пунктами 1-9 та 11-15 частини другої статті 15 цього Закону, а також інші обов'язки, встановлені цим Законом, вимогами до якості рієлтерських послуг, Правилами з якості, Правилами професійної етики, Національними положеннями, рішеннями та актами органів рієлтерського самоврядування, законодавством та рієлтерським договором.
Стаття 17. Права та обов’язки споживачів рієлтерських послуг
1. Споживачі рієлтерських послуг мають право:
1) вільно обирати суб'єкта рієлтерської діяльності;
2) одержувати від суб'єкта рієлтерської діяльності інформацію про виконання умов рієлтерського договору;
3) вимагати розірвання рієлтерського договору у разі невиконання суб'єктом рієлтерської діяльності його умов;
4) вимагати відшкодування шкоди, заподіяної розірванням рієлтерського договору з вини суб'єкта рієлтерської діяльності;
5) одержувати від суб'єкта рієлтерської діяльності інформацію щодо операцій з нерухомим майном;
6) вільно отримувати доступ через Інтернет до інформації, оприлюдненої в Реєстрі та Єдиній інформаційній базі даних.
2. Споживачі рієлтерських послуг мають право звертатися з питань порушення їх прав як споживачів рієлтерських послуг до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, суду у встановленому законодавством порядку.
3. Споживачі рієлтерських послуг можуть мати інші права, передбачені законодавством.
4. Споживачі рієлтерських послуг зобов'язані:
1) виконувати свої обов'язки без заподіяння шкоди третім особам і їх майну;
2) надавати суб'єкту рієлтерської діяльності належним чином оформлені документи, що містять достовірну інформацію про об'єкт нерухомості, права на нього, а також про себе та інших осіб, які мають право на це майно, необхідні для надання рієлтерських послуг відповідно до умов договору;
3) своєчасно оплачувати рієлтерські послуги суб’єкта рієлтерської діяльності відповідно до умов рієлтерського договору;
4) своєчасно оплачувати суб'єкту рієлтерської діяльності суму покриття та/або відшкодування фактичних витрат, пов'язаних, зокрема, з залученням фахівців для надання послуг, передбачених частиною третьою статті 7 цього Закону, під час проведення обстеження об'єктів нерухомого майна, підготовки відповідних висновків, тощо, якщо це передбачено рієлтерським договором.
5. Споживачі рієлтерських послуг можуть мати інші обов'язки, передбачені законодавством.
Стаття 18. Відповідальність за порушення вимог законодавства про рієлтерську діяльність
1. Фізичні та юридичні особи за порушення вимог законодавства про рієлтерську діяльність, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
2. Відповідальність суб’єкта рієлтерської діяльності перед споживачем рієлтерських послуг встановлюється рієлтерським договором.
3. Фахівця у сфері рієлтерської діяльності та суб’єкта рієлтерської діяльності може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
4. У випадку виявлення фахівцем у сфері рієлтерської діяльності в процесі надання рієлтерських послуг та проведення рієлтерської діяльності ознак шахрайства, підробки документів або іншого кримінального правопорушення, фахівець у сфері рієлтерської діяльності зобов’язаний негайно повідомити про відповідні факти правоохоронні органи.
5. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності несе відповідальність, встановлену законом, за вчинювані ним дії, в тому числі за наявності ознак кримінального правопорушення (шахрайства, підроблення, вимагання, тощо).
6. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій суб’єкта рієлтерської діяльності та/або фахівця у сфері рієлтерської діяльності, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 19. Професійна відповідальність фахівців у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктів рієлтерської діяльності
1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, подання або загальнодоступної інформації, що містить відомості про наявність у діях фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності ознак професійного проступку.
2. Дисциплінарне провадження стосовно фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією.
3. Підставою для притягнення фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності до професійної відповідальності є вчинення ними професійного проступку.
4. Професійним проступком фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності є:
1) невиконання, ухилення або неналежне виконання обов’язків, визначених цим Законом;
2) порушення Національних положень;
3) порушення Правил з якості та/або Правил професійної етики;
4) зловживання правами, наданими цим Законом;
5) невиконання рішень та актів органів рієлтерського самоврядування;
6) ненадання документів на вимогу Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії та/або Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності в рамках контролю якості відповідно до цього Закону та/або виконання інших функцій відповідно до цього Закону.
5. За вчинення професійного проступку до фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності може застосовуватися одне з таких стягнень:
1) зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва та/або сертифіката на строк від одного до шести місяців з включенням відомостей про це до Реєстру;
2) припинення дії кваліфікаційного свідоцтва та/або сертифіката та виключення відомостей про брокера та/або суб’єкта рієлтерської діяльності з Реєстру з позбавленням права на повторне включення до нього на строк до двох років;
3) виключення відомостей про агента з Реєстру з позбавленням права на повторне включення до нього на строк до двох років.
6. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкт рієлтерської діяльності може притягуватися до професійної відповідальності протягом трьох років з дня вчинення професійного проступку.
7. Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва або сертифіката може застосовуватися, зокрема, у разі:
1) вчинення особою дисциплінарного проступку;
2) порушення Правил з якості, Правил професійної етики, Національних положень та/або норм цього Закону, в тому числі таке, яке є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії кваліфікаційного свідоцтва та/або сертифіката, якщо за конкретних обставин припинення дії кваліфікаційного свідоцтва та/або сертифіката є надмірним дисциплінарним стягненням.
8. Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії кваліфікаційного свідоцтва або сертифіката та/або виключення відомостей про фахівця у сфері рієлтерської діяльності (суб’єкта рієлтерської діяльності) з Реєстру може застосовуватися, зокрема, у разі:
1) розголошення особою відомостей, що становлять професійну таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб без згоди споживача рієлтерських послуг;
2) здійснення дій всупереч правам та інтересам споживача рієлтерських послуг, якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що такі дії завдали значної шкоди споживачу рієлтерських послуг;
3) систематичного (два і більше разів) порушення Правил з якості та/або Правил професійної етики та/або норм цього Закону та/або Національних положень та/або рішень органів рієлтерського самоврядування;
4) неодноразового протягом року притягнення до дисциплінарної відповідальності за зловживання правами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 15 та/або статтею 9 цього Закону;
5) провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг без рієлтерського договору та/або без його реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних;
6) надання недостовірних відомостей про обсяг повноважень, наданих споживачем рієлтерських послуг в межах рієлтерського договору, у тому числі невнесення до ордера відомостей щодо обмеження повноважень;
7) здійснення діяльності в період зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва/сертифіката.
9. Право на звернення до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності із заявою (скаргою) щодо дій фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, яка може бути підставою для професійної відповідальності, має кожен, кому відомі факти таких дій.
10. Кожна заява (скарга), що надійшла до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, підлягає розгляду.
11. Перевірка відомостей, зазначених у заявах (скаргах), що надходять до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, проводиться Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією.
12. Під час перевірки відомостей, зазначених у заявах (скаргах), що надходять до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія має право отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки професійного проступку.
13. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким надіслано запит Кваліфікаційно-сертифікаційної комісіїщодо отримання інформації, необхідної для проведення перевірки заяв (скарг) щодо дій фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, зобов’язані не пізніше 10 робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
14. Відмова в наданні інформації на запит Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
15. У разі ненадходження на запит Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії інформації, необхідної для проведення перевірки заяв (скарг) щодо дій фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, розгляд заяви (скарги) щодо дій фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності здійснюється за наявними матеріалами.
16. Заява (скарга) про професійний проступок фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності та всі матеріали перевірки наведених в ній відомостей формуються в дисциплінарну справу, яка порушується Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією на підставі заяви (скарги) про професійний проступок фахівця у сфері рієлтерської діяльності.
17. Дисциплінарна справа стосовно фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності розглядається Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією протягом 30 робочих днів з дня її порушення.
18. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Розгляд дисциплінарної справи є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення відомостей, що становлять професійну таємницю.
19. Про місце, дату та час розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія не пізніше ніж за три робочі дні до дня засідання у дисциплінарній справ повідомляє фахівцю у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкту рієлтерської діяльності, та особі, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, шляхом надсилання відповідної інформації за контактною інформацією фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, зазначеною в Реєстрі, та за адресою особи, яка ініціювала питання про професійну відповідальність, зазначеною у скарзі.Повідомлення про засідання у дисциплінарній справі розміщується на офіційному веб-сайті Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії фахівець у сфері рієлтерської діяльності та/або представник суб’єкта рієлтерської діяльності може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів дисциплінарної справи. Письмові пояснення фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або представника суб’єкта рієлтерської діяльності оголошуються на засіданні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії.
Неявка фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або представника суб’єкта рієлтерської діяльності чи особи, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, на засідання Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії за умови розміщення на офіційному веб-сайті Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності повідомлення про засідання у дисциплінарній справі не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
20. За зверненням особи, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, осіб, які надали інформацію, матеріали та пояснення при розгляді справи, може бути збережена їхня конфіденційність. У такому разі при розгляді дисциплінарної справи заслуховуються відповідні письмові матеріали без зазначення особи, яка їх надала.
Голова та члени Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії зобов’язані забезпечити конфіденційність вищезазначених осіб. За розголошення конфіденційної інформації голова та члени Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії несуть відповідальність, передбачену законодавством, та підлягають виключенню зі складу Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії.
21. За результатами розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія приймає рішення про притягнення фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності до професійної відповідальності за вчинення професійного проступку і застосування до нього стягнення та/або про подання інформації правоохоронним органам, або про закриття дисциплінарної справи. Рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії приймається більшістю голосів її загального складу.
Під час обрання виду стягнення враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки, тривалість порушення, попередні порушення, вчинені фахівцем у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єктом рієлтерської діяльності.
Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється на закритій нараді Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії. Рішення оголошується на засіданні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії. Копія рішення надсилається або вручається під розписку фахівцю у сфері рієлтерської діяльності та/або представнику суб’єкта рієлтерської діяльності та особі, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, протягом трьох робочих днів з дня ухвалення рішення.
22. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкт рієлтерської діяльності чи особа, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності. Оскарження рішення у дисциплінарній справі до суду не зупиняє його дії.
Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності протягом десяти робочих днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної справи у Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності ухвалює рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилає або вручає під розписку фахівцю у сфері рієлтерської діяльності та/або представнику суб’єкта рієлтерської діяльності та особі, яка ініціювала питання про професійну відповідальність фахівця у сфері рієлтерської діяльності та/або суб’єкта рієлтерської діяльності.
Рішення Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Стаття 20. Вирішення спорів, пов'язаних з рієлтерською діяльністю
1. Спори, пов'язані з рієлтерською діяльністю, вирішуються у порядку, визначеному цим Законом, та у судовому порядку.
2. При Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності можуть діяти третейські суди, медіатори, діяльність яких регулюється законодавством України.
Розділ V
РІЄЛТЕРСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 21. Загальні принципи рієлтерського самоврядування
1. Рієлтерське самоврядування грунтується на принципах законності, публічності, незалежності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства та виконання рішень органів рієлтерського самоврядування.
2. Особа не може бути обраною головою, заступником голови, секретарем або членом органу рієлтерського самоврядування більше двох визначених законом строків поспіль.
Стаття 22. Основні завдання рієлтерського самоврядування
1. Основними завданнями рієлтерського самоврядування є:
1) забезпечення дотримання засад провадження рієлтерської діяльності та надання рієлтерських послуг, принципів рієлтерського самоврядування;
2) підвищення ефективності регулювання рієлтерської діяльності та якості рієлтерських послуг;
3) забезпечення ефективної взаємодії між фахівцями у сфері рієлтерської діяльності та органами державної влади, органами місцевого самоврядування;
4) встановлення та забезпечення дотримання фахівцями у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктами рієлтерської діяльності Національних положень, в тому числі вимог до якості надання рієлтерських послуг, Правил з якості, Правил професійної етики, забезпечення атестації та сертифікації у сфері релторської діяльності;
5) вирішення питань відповідальності осіб у сфері рієлтерської діяльності;
6) забезпечення відкритості та достовірності інформації у сфері рієлтерської діяльності;
7) забезпечення ведення Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних обєднань у сфері рієлтерської діяльності;
8) забезпечення ведення Єдиної інформаційної бази даних, інших реєстрів, баз даних у сфері рієлтерської діяльності;
9) забезпечення суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
10) виконання інших заходів, спрямованих на дотримання вимог цього Закону та актів органів рієлтерського самоврядування.
Стаття 23. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності
1. Професійне самоврядування рієлтерської діяльності здійснюється через Національну федерацію фахівців у сфері рієлтерської діяльності та діючі в її складі органи рієлтерського самоврядування.
2. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності (далі – Національна федерація) є громадською спілкою із всеукраїнським статусом, що об’єднує професійні об’єднання у сфері рієлтерської діяльності та здійснює професійне самоврядування рієлтерської діяльності. Національна федерація не має на меті отримання прибутку та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань рієлтерського самоврядування.
3. Національна федерація:
1) представляє та захищає спільні права та інтереси фахівців у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктів рієлтерської діяльності у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, громадськими об'єднаннями, міжнародними організаціями, фізичними та юридичними особами, делегує представників до органів державної влади, колегіальних органів, тощо;
2) забезпечує контроль за дотриманням засад провадження рієлтерської діяльності та надання рієлтерських послуг, принципів рієлтерського самоврядування;
3) забезпечує контроль за дотримання фахівцями у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктами рієлтерської діяльності Національних положень, в тому числі положень з якості надання рієлтерських послуг, Правил з якості, Правил професійної етики, інших актів органів рієлтерського самоврядування;
4) забезпечує атестацію, сертифікацію, акредитацію, контроль якості та вирішення питань професійної відповідальності у сфері рієлтерської діяльності;
5) регулює взаємовідносини між членами Національної федерації у процесі провадження рієлтерської діяльності та надання рієлтерських послуг;
6) забезпечує ведення Реєстру та здійснює контроль за внесенням відомостей до зазначеного реєстру;
7) забезпечує ведення Єдиної інформаційної бази даних та здійснює контроль за внесенням відомостей до зазначеної бази;
8) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної федерації;
9) утворює Кваліфікаційно-сертифікаційну комісію та делегує до її складу фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
10) застосовує до фахівців у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктів рієлтерської діяльності дисциплінарні стягнення;
11) забезпечує контроль за підвищенням кваліфікації у сфері рієлтерської діяльності;
12) бере участь у проведення експертизи законопроектів і нормативно-правових актів з питань рієлтерської діяльності;
13) забезпечує контроль за дотриманням вимог щодо реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності, встановлених цим Законом;
14) виконує інші функції відповідно до цього Закону, Національних положень, рішень органів рієлтерського самоврядування та статуту Національної федерації суб’єктів рієлтерської діяльності України.
Національна федерація є держателем Реєстру та Єдиної інформаційної бази даних.
4. Національна федерація набуває повноважень юридичної особи з дня її державної реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Ліквідація Національної федерації може бути здійснена лише на підставі закону.
5. Правові та організаційні засади утворення і діяльності Національної федерації регулюються виключно цим Законом та її статутом, що приймається не менше як у 3\4 голосів делегатів, що беруть участь у З’їзді.
6. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності та органи рієлтерського самоврядування є незалежними у своїй діяльності. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів у діяльність Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та органів рієлтерського самоврядування забороняється.
7. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності може мати власну символіку, яка затверджується З’їздом фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
8. Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності висвітлює свою діяльність шляхом оприлюднення відомостей про свою діяльність на своєму офіційному веб-сайті.
Стаття 24. Професійні об’єднання у сфері рієлтерської діяльності
1. З метою представництва і захисту професійних прав та інтересів фахівці у сфері рієлтерської діяльності та суб’єкти рієлтерської діяльності мають право об’єднуватися відповідно до вимог законодавства у громадські об’єднання (далі – професійне об’єднання).
Відомості про професійне об’єднання підлягають включенню до Реєстру у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.
2. Кожне професійне об’єднання висуває по одному делегату для участі у з’їзді фахівців у сфері рієлтерської діяльності з правом голосу за умови, що таке професійне об’єднання відповідає одночасно таким вимогам:
1) зареєстроване як громадське об’єднання відповідно до закону;
2) відомості про таке об’єднання включені до Реєстру.
Професійне об’єднання повинно відповідати вимогам, встановленим частиною другою цієї статті, протягом усього строку повноважень делегата, висунутого від такого об’єднання.
3. Встановлена у частині другій цієї статті кількість делегатів для участі у З’їзді фахівців у сфері рієлтерської діяльності може збільшуватися за рішенням Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності, за умови, що така кількість є однаковою для кожного професійного об’єднання.
Стаття 25. Система органів рієлтерського самоврядування
1. Органами рієлтерського самоврядування є:
1) Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
2) З'їзд фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
3) Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
2. Органи рієлтерського самоврядування не мають статусу юридичної особи та діють у складі Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
3. Члени органів рієлтерського самоврядування виконують свої обов’язки на громадських засадах.
4. Повноваження члена органу рієлтерського самоврядування достроково припиняються у разі:
1) особистої письмової заяви на адресу Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності про складання повноважень члена органу рієлтерського самоврядування;
2) набрання чинності обвинувальним вироком суду;
3) накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційних правопорушень;
4) визнання судом особи недієздатною чи обмежено дієздатною;
5) смерті;
6) в інших випадках, передбачених цим Законом та/або статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, та/або актами органів рієлтерського самоврядування.
5. Члени органів рієлтерського самоврядування повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, яка їм може стати відомою під час виконання обов’язків, передбачених цим Законом.
Стаття 26. Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності
1. Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності (далі – Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія) є постійно діючим колегіальним органом рієлтерського самоврядування в Україні, який забезпечує: проведення та прийняття кваліфікаційних іспитів у осіб, які виявили намір стати брокерами; проведення сертифікації суб’єктів рієлтерської діяльності; вирішення питань щодо професійної відповідальності фахівців у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктів рієлтерської діяльності; виконання інших функцій, передбачених цим Законом.
2. Повноваження та порядок роботи Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії визначаються цим Законом, статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та регламентом Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
3. До складу Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії входять фахівці у сфері рієлтерської діяльності, делеговані З’їздом фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
Голова, заступник голови, секретар та члени Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії обираються шляхом голосування Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Кількість членів Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії визначається Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Голова, заступник голови, секретар та член Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
5. Голова, заступник голови, секретар, член Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії не можуть одночасно входити до складу Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
6. Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія:
1) перевіряє відповідність особи, яка виявила намір стати брокером, вимогам, установленим пунктами 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону та відсутність обмежень, встановлених частиною третьою статті 6 цього Закону;
2) перевіряє повноту та достовірність відомостей, повідомлених особою, яка виявила намір стати брокером та/або особою, яка виявила намір стати суб’єктом рієлтерської діяльності;
3) ухвалює рішення про допуск особи, яка виявила намір стати брокером, до кваліфікаційного іспиту або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту;
4) ухвалює рішення про допуск особи, яка виявила намір стати суб’єктом рієлтерської діяльності, до сертифікації або відмову в допуску особи до сертифікації;
5) проводить кваліфікаційні іспити;
6) ухвалює рішення про позитивний або негативний результат складення кваліфікаційного іспиту особою, яка виявила намір стати брокером;
7) проводить сертифікацію;
8) ухвалює рішення про позитивний або негативний результат проходження сертифікації особою, яка виявила намір стати суб’єктом рієлтерської діяльності;
9) перевіряє відповідність особи, яка виявила намір стати агентом, вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону, та подальше дотримання таких вимог агентом;
10) здійснює контроль якості рієлтерських послуг;
11) розглядає заяви (скарги), що надходять до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
12) ухвалює рішення про зупинення або припинення дії кваліфікаційних свідоцтв та/або сертифікатів;
13) виконує інші функції відповідно до цього Закону, Національних положень, Правил з якості, рішень та актів органів рієлтерського самоврядування.
7. Засідання Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
8. Рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії ухвалюється шляхом голосування більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, якщо інше не передбачено цим Законом.
9. Голова Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії представляє Кваліфікаційно-сертифікаційну комісію в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях, перед фізичними та юридичними особами.
Голова Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії забезпечує скликання та проведення засідань Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, організовує і забезпечує ведення діловодства у Кваліфікаційно-сертифікаційній комісії, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, Національними положеннями, регламентом Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, рішеннями органів рієлтерського самоврядування.
10. Всі рішення Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії можуть бути оскаржені у судовому порядку, з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 27. З’їзд фахівців у сфері рієлтерської діяльності
1. З’їзд фахівців у сферірієлтерської діяльності (далі – З’їзд) є органом рієлтерського самоврядування та органом управління Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності в межах визначених повноважень.
До складу З’їзду входять делегати, обрані у визначеному цим Законом порядку.
2. Повноваження і порядок роботи З’їзду визначаються цим Законом та статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
3. З’їзд може бути черговим, повторним та позачерговим.
Черговий з’їзд скликається Радою суспільного наглядуу сферірієлтерської діяльності не рідше одного разу на три роки. Конкретна дата проведення чергового з’їзду визначається рішенням Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Позачерговий з’їзд скликається Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності протягом шістдесяти днів з дати прийняття Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності рішення про проведення позачергового З’їзду.
У разі відсутності кворуму черговий та/або позачерговий з’їзд визнається таким, що не відбувся. Протягом тридцяти днів від призначеної дати проведення чергового та/або позачергового з’їзду, що не відбувся, Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності приймає рішення про проведення повторного з’їзду. Конкретна дата проведення повторного з’їзду визначається рішенням Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Інформація про день, час і місце початку роботи З’їзду та питання, що вносяться на його обговорення, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної федерації не пізніше як за двадцять днів до дня початку роботи З’їзду.
З’їзд може працювати не більше дев’яноста днів з дня його відкриття. У роботі З’їзду може бути оголошено перерву або перерви в межах цього строку.
4. До компетенції З’їзду належать такі питання:
1) делегування до складу Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності представників з числа фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
2) заслуховування звітів Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності;
3) встановлення розміру та порядку сплати внесків для членів Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
4) затвердження символіки Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
5) прийняття рішень про вступ Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності до міжнародних та інших організацій, про вихід із цих організацій;
6) прийняття рішення про утворення (припинення) Національною федерацією фахівців у сфері рієлтерської діяльності підприємств, організацій, обрання (припинення повноважень) їх керівників;
7) прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду при Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
8) затвердження Статуту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
9) здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону, статуту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, Національних положень.
5. З’їзд є повноважним за умови участі в його роботі 3/4 обраних делегатів.
6. Рішення З’їзду приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів делегатів, що беруть участь у З’їзді, крім рішень про внесення змін до Статуту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та про ліквідацію Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, які приймаються шляхом голосування 3/4 голосів делегатів, що беруть участь у З’їзді.
Стаття 28. Рада суспільного наглядуу сфері рієлтерської діяльності
1. Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності (далі – Рада) є органом рієлтерського самоврядування та органом управління Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності. Повноваження і порядок роботи Ради визначаються цим Законом, а також статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
2. Рада формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу фахівців у сфері рієлтерської діяльності, що обираються З’їздом фахівців у сфері рієлтерської діяльності. Загальна кількість членів Ради становить вісім осіб.
3. Члени Ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Голова, заступники голови та секретар Ради обираються з числа членів Ради шляхом голосування членів Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
Голова, заступники голови, секретар, член Ради не можуть одночасно входити до складу Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії.
Голова Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії має право брати участь у засіданнях Ради як спостерігач з правом дорадчого голосу.
4. Члени Ради повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, яка їм може стати відомою під час виконання повноважень, декларувати наявність конфлікту інтересів щодо питань, винесених на розгляд Ради, та утримуватися від участі у голосуваннях з питань щодо яких задекларовано конфлікт інтересів.
5. Засідання Ради скликаються головою Ради, а в разі його відсутності – одним із заступників голови.
6. Засідання Ради є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів Ради.
7. Рішення Ради ухвалюються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
У разі рівного розподілу голосів членів Ради голос головуючого на засіданні є вирішальним.
8. До компетенції Ради належать такі питання:
1) підготовка порядку денного, забезпечення скликання та проведення З’їзду фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
2) забезпечення виконання рішень З’їзду фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
3) обрання голови, заступників голови, секретаря та членів Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії та дострокове припинення їх повноважень;
4) затвердження регламенту Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, Національних положень, вимог до якості рієлтерських послуг, Правил з якості, Правил професійної етики, внесення змін до них;
5) здійснення методичного забезпечення ведення Реєстру;
6) здійснення методичного забезпечення ведення Єдиної інформаційної бази даних;
7) здійснення методичного забезпечення ведення офіційного веб-сайту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
8) затвердження зразка ордера;
9) тлумачення Національних положень, вимог до якості рієлтерських послуг та Правил з якості, інших актів органів рієлтерського самоврядування;
10) затвердження зразка кваліфікаційного свідоцтва та сертифіката;
11) сприяння діяльності професійних об’єднань, захисту професійних прав фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
12) прийняття рішень про розпорядження коштами і майном Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
13) розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії;
14) здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону, Національних положень, статуту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та рішень З’їзду фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
9.Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності може ухвалити рішення з будь-якого питання рієлтерського самоврядування, крім питань, віднесених до компетенції Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії, З’їзду фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
Стаття 29. Голова Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності
1. Голова Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності за посадою є головою Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності. Голова Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності виконує свої обов’язки на громадських засадах.
2. Голова Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності виконує представницькі функції від імені Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, головує на засіданнях Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності, контролює виконання рішень Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності та виконує інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
Стаття 30. Контроль якості рієлтерських послуг
1. Контроль якості рієлтерських послуг здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією та передбачає тестування внутрішніх процедур, здійснення моніторингу робочих документів, дотримання вимог до обробки та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, рієлтерських договорів, внутрішньої системи якості рієлтерських послуг та інших внутрішніх актів суб’єкта рієлтерської діяльності, якими визначаються політика і процедури, які мають застосовуватися при наданні рієлтерських послуг, дотримання вимог щодо професійної підготовки, достовірності інформації, поданої для включення до реєстрів, баз даних у сфері рієлтерської діяльності, дотримання Національних положень, вимог до якості рієлтерських послуг, встановлених відповідно до цього Закону, Правил з якості, а також дотримання інших вимог цього Закону та актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Порядок здійснення контролю якості рієлтерських послуг визначається у Правилах з якості, що затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону.
Стаття 31. Обов'язковість актів та рішень органів рієлтерського самоврядування
1. Акти та рішення органів рієлтерського самоврядування є обов'язковими до виконання всіма фахівцями у сфері рієлтерської діяльності та суб’єктами рієлтерської діяльності, професійними об’єднаннями у сфері рієлтерської діяльності, іншими фізичними та юридичними особами, які вступають у правовідносини, на які поширюється сфера дії цього Закону.
2. Акти та рішення органу рієлтерського самоврядування набирає чинності з дня його ухвалення, якщо інший строк не передбачено самим рішенням.
3. Акти та рішення органу рієлтерського самоврядування можуть бути переглянуті іншим органом рієлтерського самоврядування лише у випадках, встановлених цим Законом.
Стаття 32. Фінансове забезпечення рієлтерського самоврядування
1. Функціонування органів рієлтерського самоврядування здійснюється за рахунок:
1) внесків членів Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності в розмірі, визначеному відповідно до цього Закону;
2) коштів або майна, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
3) надходжень у вигляді дивідендів та інших пасивних доходів від господарської діяльності юридичних осіб, створених за участю Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності;
4) надходжень від надання в оренду або продажу власного майна;
5) інших не заборонених законом джерел.
2. Напрямки та обсяги використання коштів і майна органів рієлтерського самоврядування визначаються відповідно до цього Закону та статуту Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності.
3. Річна фінансова звітність органів рієлтерського самоврядування оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності протягом 180 днів з дня закінчення звітного календарного року.
4. Достовірність річної фінансової звітності органів рієлтерського самоврядування підтверджується незалежним аудитором, який визначається Радою суспільного нагляду у сфері релторської діяльності.
Розділ VІ
РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 33. Порядок та умови інформаційного забезпечення рієлтерської діяльності
1. Суб'єкт рієлтерської діяльності у межах повноважень, передбачених рієлтерським договором, має право проводити збір інформації, необхідної для формування інформаційного паспорту об’єкта нерухомості та укладення правочину щодо об'єкта нерухомості, забезпечення його нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також виконання такого правочину.
2. Суб'єкт рієлтерської діяльності має право на одержання у встановленому порядку від посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб інформації про об'єкти нерухомості, щодо яких укладено рієлтерський договір, їх характеристики, а також відомостей про власників таких об'єктів нерухомості та інших осіб, що мають право на ці об'єкти, якщо інше не передбачено законодавством.
Стаття 34. Розповсюдження інформації про об’єкти нерухомості
1. Суб’єкт рієлтерської діяльності, інша уповноважена відповідно до закону особа збирає відомості про об’єкт нерухомості та вносить їх до Єдиної інформаційної бази даних стосовно кожного об’єкта нерухомості (його частини), що відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку, тощо фізичною особою.
Суб’єкти рієлтерської діяльності, інші уповноважені відповідно до закону особи реєструються в Єдиній інформаційній базі даних за умови їх попередньої ідентифікації із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Вносити інформацію до Єдиної інформаційної бази даних від імені суб’єкта рієлтерської діяльності має право брокер.
Відомості про об’єкт нерухомості, внесені суб’єктом рієлтерської діяльності, іншою уповноваженою відповідно до закону особою до Єдиної інформаційної бази даних, формуються в інформаційний паспорт об’єкта нерухомості з індивідуальним реєстраційним номером в Єдиній інформаційній базі даних (далі – інформаційний паспорт об’єкта нерухомості), що дозволяє в подальшому ідентифікувати об’єкт нерухомого майна та одержати інформацію стосовно нього.
Джерелами формування інформаційних паспортів об’єктів нерухомості є:
відомості, що надаються суб’єкту рієлтерської діяльності, іншій уповноваженій відповідно до закону особі на їх запити (звернення);
відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Інформаційний паспорт об’єкта нерухомості містить такі відомості:
1) відомості, що ідентифікують особу власника (правоволодільця) об`єкта нерухомості:
а) для фізичних осіб:
прізвище, ім’я та по батькові;
дата народження;
місце проживання;
ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (паспортні дані - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
б) для юридичних осіб:
повне найменування;
місцезнаходження;
дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
прізвище, ім’я та по батькові керівника;
2) відомості про об’єкт нерухомості:
а) тип об’єкта нерухомості;
б) реєстраційний (кадастровий) номер об’єкта нерухомості;
в) адреса (місцезнаходження) об’єкта нерухомості;
г) відомості про правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомості;
ґ) відомості про технічний стан об’єкта нерухомості;
д) відомості про наявність виконавчих проваджень щодо об’єкта нерухомості;
е) відомості про наявність заборгованості за платежами, пов’язаними з утриманням та обслуговуванням об’єкта нерухомості (із зазначенням стану такої заборгованості (погашена або непогашена);
є) відомості про публікацію/оприлюднення інформації щодо об’єкта нерухомості у засобах масової інформації, мережі Інтернет, інших відкритих джерелах (із зазначенням джерела такої публікації/оприлюднення);
ж) відомості про забудовника (замовника, підрядника будівництва) об’єкта нерухомості (для новобудов);
з) інші відомості, що мають істотне значення для вчинення правочину з об’єктом нерухомості;
3) відомості про операцію з об’єктом нерухомості:
а) тип операції з об’єктом нерухомості;
б) строк і порядок виконання правочину з об’єктом нерухомості;
в) відомості про початкову ціну об’єкта нерухомості (для операцій з продажу об’єкту нерухомості);
г) відомості про ціну продажу об’єкта нерухомості (для операцій з продажу об’єкту нерухомості);
ґ) відомості про зміну правочину з об’єктом нерухомості;
д) відомості про розірвання правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, тощо);
е) відомості про визнання правочину з об’єктом нерухомості недійсним і підстави такого визнання;
є) інші відомості, що мають істотне значення для вчинення правочину з об’єктом нерухомості;
4) відомості про особу власника (правоволодільця) об’єкта нерухомості, що складаються з інформації, отриманої на відповідні запити (звернення), та із сукупності документованої інформації про нього з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:
а) наявність заборгованості за податками та обов’язковими платежами;
б) інші відомості, що мають істотне значення для вчинення правочину з об’єктом нерухомості;
5) відомості про публічну пропозицію та/або публічні торги (у випадку їх проведення);
6) висновок з орієнтованою (рекомендованою) вартістю об’єкта нерухомості (ціною операції/послуги з об’єктом нерухомості), визначеною автоматично Єдиною інформаційною базою даних за результатами автоматизованого моніторингу (в т.ч. з використанням мультилістингу) та опрацювання подібних об’єктів нерухомості (аналогів) із зазначенням інформації про динаміку можливого зростання/зниження такої вартості (ціни) на майбутнє (висновок має інформаційний характер);
7) коментар щодо об’єкта нерухомості із зазначенням інформації про ступень ризиковості операції з об’єктом нерухомості, в т.ч. на майбутнє;
8) відомості про операції з інформацією, яка міститься в інформаційному паспорті об’єкта нерухомості:
а) дата оновлення інформаційного паспорту об’єкта нерухомості;
б) найменування особи, яка внесла (оновила) інформацію про об’єкт нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних.
Обсяг загальної інформації про об’єкт нерухомості, що переглядається в Єдиній інформаційній базі даних в процесі користування нею, визначається Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності з дотриманням вимог Конституції України та вимог, встановлених відповідно до цього Закону та Закону України «Про захист персональних даних». З метою ведення Єдиної інформаційної бази дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до Конституції України та законодавства з питань захисту персональних даних.
Власником, адміністратором та держателемЄдиної інформаційної бази даних є Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності. Єдина інформаційна база даних є публічною та підтримується в актуальному стані у мережі Інтернет. Користування Єдиною інформаційною базою даних є вільним та здійснюється з дотриманням вимог Конституції України та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про захист персональних даних».
Порядок ведення Єдиної інформаційної бази даних, внесення до неї інформації та користування нею, формування та отримання інформаційних паспортів про об’єкти нерухомості затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.
2. Пропозиція від фізичної особи, яка не є власником нерухомого майна або спадкоємцем такого власника, звернена до невизначеного кола осіб щодо відчуження, реалізації та/або передачі в найм (оренду), позичку об’єкта нерухомого майна, його частини, проведення інших операцій, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно, на умовах, визначених такою пропозицією, здійснюється виключно через проведення процедури публічної пропозиції.
Процедури з організації і проведення публічних торгів, публічних пропозицій здійснюються на підставі рієлтерського договору.
3. Відчуження, реалізація та/або передача в найм (оренду) фізичною особою об’єкта нерухомого майна, його частини на умовах, коли новим власником, користувачем нерухомого майна та/або речових прав на нього стає інша фізична особа або юридична особа здійснюється за умови внесення до Єдиної інформаційної бази даних відомостей стосовно об’єкта нерухомості (його частини) та формування та реєстрації інформаційного паспорта об’єкта нерухомості.
Істотною умовою правочину, за яким об’єкт нерухомого майна, його частина відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку фізичною особою, є індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних.
Нотаріус посвідчує правочин, за яким об’єкт нерухомого майна, його частина відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку фізичною особою, за умови формування та отримання з Єдиної інформаційної бази даних витягу із зареєстрованого інформаційного паспорта об’єкта нерухомості.
4. Особою, яка розміщує (розповсюджує, оприлюднює) інформацію стосовно об’єкта нерухомості, а також рекламодавцем реклами об’єкта нерухомості через засоби масової інформації та/або мережу Інтернет, веб-сайти оголошень, засоби зв’язку з метою відчуження, реалізації, передачі в найм (оренду), позичку фізичною особою об’єкта нерухомості, його частини можуть бути:
1) власник об’єкта нерухомості або його спадкоємець за умови наявності індивідуального реєстраційного номеру інформаційного паспорту об’єкта нерухомості, зареєстрованого в Єдиній інформаційній базі даних;
2) суб’єкт рієлтерської діяльності за умови наявності рієлтерського договору при розміщенні/рекламі об’єкта нерухомості, зареєстрованого в Єдиній інформаційній базі даних.
Реклама об’єкта нерухомості та/або розміщення (розповсюдження, оприлюднення) інформації стосовно об’єкта нерухомості повинна містити індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних.
Реклама об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань регулюється Законом України «Про рекламу» з урахуванням норм цього Закону. Реклама рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійного об’єднання повинна містити індивідуальний реєстраційний номер суб’єкта рієлтерських послуг, професійного об’єднання в Реєстрі.
Забороняється реклама об’єкта нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань та/або розміщення (розповсюдження, оприлюднення) інформації засобами масової інформації та/або мережею Інтернет, веб-сайтами оголошень без виконання вимог, встановлених цією частиною та частиною третьої цієї статті.
Стаття 35. Професійна таємниця та розкриття інформації
1. Професійна таємниця охороняється незалежно від її форми, способу фіксації та місця зберігання відповідної інформації, відомостей, документів та матеріалів.
Доступ до відомостей, що становлять професійну таємницю, можливий лише на підставі рішення суду, крім випадків проведення контролю з якості рієлтерських послуг уповноваженим відповідно до цього Закону органом, дисциплінарного провадження, в інших випадках, визначених законом, і добровільної згоди суб’єкта рієлтерської діяльності.
2. Обов'язок зберігання професійної таємниці не обмежений у часі і розповсюджується на фахівців у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктів рієлтерської діяльності та осіб, які перебувають у трудових або договірних відносинах з суб’єктом рієлтерської діяльності, а також на особу, стосовно якої зупинено або припинено дію кваліфікаційного свідоцтва або сертифіката, найманих працівників такої особи.
При наявності письмової згоди споживача рієлтерських послуг професійна таємниця може бути розкрита.
3. Фахівці у сфері рієлтерської діяльності, суб’єкти рієлтерської діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів для збереження професійної таємниці, зокрема захисту відповідної інформації, документів, матеріалів від несанкціонованого доступу.
4. У разі пред'явлення споживачем рієлтерських послуг вимог (скарги) до суб’єкта рієлтерської діяльності у зв'язку з наданням рієлтерських послуг суб’єкт рієлтерських послуг звільняється від обов'язку збереження професійної таємниці в межах, необхідних для захисту своїх прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює контроль з якості рієлтерських послуг, дисциплінарне провадження, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги (скаргу) споживача рієлтерських послуг до субєкта рієлтерської діяльності або яким стало відомо про пред'явлення таких вимог (скарги), зобов'язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до професійної таємниці та її розголошення.
5. Особи, винні в доступі сторонніх осіб до професійної таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.
6. Суб’єкти рієлтерської діяльності та їх відокремлені підрозділи, у тому числі ті, що утворені та діють в іноземних державах, повинні дотримуватися вимог щодо організації фінансового моніторингу, встановлених законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’яносто робочих днів з дня набрання чинності цим Законом, крім статей 10-13, 26 цього Закону, які вводяться в дію через шістдесят робочих днів з дня набрання чинності цим Законом.
2. Внести зміни до таких законодавчих актівУкраїни:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст.1122):
главу 12 доповнити новою статтею 166-28 такого змісту:
«Стаття 166-28. Порушення законодавства про рієлтерську діяльність
Провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг, їх елементів особою без одержання кваліфікаційного свідоцтва брокера та/або сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності та/або без включення/за відсутності відомостей про фахівця у сфері рієлтерської діяльності у Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності, а також у разі, коли дію відповідного кваліфікаційного свідоцтва брокера та/або сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності зупинено та/або припинено, або з порушенням вимог та умов провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг, встановлених законом, Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності або іншими актами та рішеннями органів рієлтерського самоврядування -
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу-підприємця, посадових осіб юридичної особи або посадових осіб філії, відділення, інших відокремлених підрозділів такої юридичної особи від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, -
тягнуть за собою накладення штрафу на фізичну особу-підприємця, посадових осіб юридичної особи або посадових осіб філії, відділення, інших відокремлених підрозділів такої юридичної особи від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»;
абзац перший частини п'ятої статті 212-3 після слів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» доповнити словами «а також - у відповідь на рієлтерський запит, запит Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності або Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності відповідно до Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні» -»;
статтю 221 після цифр «166-27» доповнити цифрами «166-28»;
частину першу статті 255 доповнити новим пунктом 15) такого змісту:
«15) уповноважені особи Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності України (стаття 166-28).».
2) у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 50-51, ст.2057):
підпункт «а» пункту 7 частини другої статті 5 викласти в такій редакції:
«а) суб’єкти рієлтерської діяльності;»;
частину другу статті 8 викласти у такій редакції:
«2. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами рієлтерської діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомості.»;
пункт 8 частини першої статті 14 викласти в такій редакції:
«8) суб’єктів рієлтерської діяльності – спеціально уповноваженим органом».
3) Частину другу статті 2 Закону України «Про стандартизацію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 31, ст.1058) після слів «оцінки майна» доповнити словами «рієлтерської діяльності»;
4) Частину першу статті 8 Закону України «Про третейські суди» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 35, ст.412) доповнити новим абзацом такого змісту:
«Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності»;
5) У Законі України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62):
доповнити статтею 25-2 такого змісту:
«Стаття 25-2. Реклама об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності
1. Реклама об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності здійснюється з дотриманням вимог, встановлених статтею 34 Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні».
2. У разі порушення вимог, встановлених статтею 34 Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні», рекламодавець, виробник та/або розповсюджувач реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності сплачує до Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.»
у статті 26:
частину першу доповнити новим абзацом такого змісту
«Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності – щодо реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності в частині дотримання вимог, встановлених статтею 34 Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні».»;
текст частини другої після слів «орган державної влади» в усіх відмінках і числах доповнити словами «уповноважений орган Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності» у відповідних відмінках;
у частині третій:
в абзаці п’ятому слова «його» замінити на слова «їх»;
текст частини третьої після слів «державного органу» доповнити словами «уповноваженого органу Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності»;
6) частину першу статті 638 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356) доповнити новим абзацом такого змісту:
«Істотною умовою договору, за яким об’єкт нерухомого майна, його частина відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку фізичною особою, є індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних у сфері рієлтерської діяльності відповідно до Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні».
3. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
У разі якщо інші законодавчі акти містять правила, положення щодо здійснення рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг, реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності застосовуються правила та положення, визначені виключно у відповідності з цим Законом.
4. Національній федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, включаючи діючі в її складі органи рієлтерського самоврядування, впродовж дев’яноста робочих днів з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти Національні положення, правила та інші правові акти, передбачені цим Законом;
привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону;
утворити та визначити кандидатури до складу Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії з числа своїх членів, якими протягом шести календарних місяців з дня набрання чинності цим Законом, на період до отримання ними кваліфікаційних свідоцтв та внесення відомостей про фахівців у сфері рієлтерської діяльності до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності можуть бути фізичні особи, які здобули повну вищу освіту та мають досвід роботи не менше трьох років на посадах економіста або юриста;
5. З метою забезпечення введення в дію цього Закону Кваліфікаційно-сертифікаційній комісії Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності впродовж тридцяти робочих днів з дня її утворення:
провести кваліфікаційні іспити особам, які виявили намір стати брокерами та звернулися із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, відповідають вимогам пунктів 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону, не підпадають під обмеження, встановлені частиною третьою статті 6 цього Закону та пройшли професійну підготовку відповідно до вимог статті 10 цього Закону;
провести сертифікацію фізичних та юридичних осіб, які виявили намір стати суб’єктами рієлтерської діяльності, звернулися із заявою про допуск до проведення сертифікації, відповідають встановленим цим Законом та Національними положеннями, іншими актами, прийнятими на виконання цього Закону, та у складі яких працює не менше одного брокера, які склали кваліфікаційний іспит з позитивним результатом та отримали кваліфікаційне свідоцтво відповідно до вимог статті 11 цього Закону.
6. Особи, які до набрання чинності цим Законом надавали послуги, віднесені відповідно до цього Закону до рієлтерських послуг, та/або використовували у своїй діяльності слова, словосполучення, визначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, зобов’язані протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.
7. Міністерству юстиції України, Фонду державного майна України, а також іншим держателям (адміністраторам) державних реєстрів та автоматизованих (інформаційно-телекомунікаційних) систем протягом дев’яноста робочих днів з дня набрання чинності цим Законом:
1) забезпечити внесення змін до положень про державні реєстри та інших нормативно-правових актів з метою реалізації передбаченого цим Законом права суб’єктів рієлтерської діяльності на прямий ідентифікований доступ до відповідних державних реєстрів та автоматизованих систем;
2) разом із Національною федерацією фахівців у сфері рієлтерської діяльності забезпечити розробку та впровадження технічних вимог і можливостей для надання суб’єктам рієлтерської діяльності прямого ідентифікованого доступу до державних реєстрів та автоматизованих систем в межах, необхідних для надання рієлтерських послуг, із одночасним забезпеченням цілісності та захисту відповідної інформації, документів, матеріалів від несанкціонованого доступу під час їх обробки.
8. Кабінету Міністрів України протягом дев’яноста робочих днів з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом.
Глянець