Проект Закону про рієлтерську діяльність в Україні

24 липня 2020 • 13:45

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ № 3618 від 09.06.2020

Про рієлтерську діяльність в Україні

 

Цей Закон визначає правові засади організації та провадження рієлтерської діяльності в Україні.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері регулювання рієлтерської діяльності в Україні, захисту прав і інтересів фахівців у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктів рієлтерської діяльності та споживачів рієлтерських послуг при здійсненні операцій з нерухомістю.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює правовідносини, що виникають між споживачами рієлтерських послуг та суб’єктами рієлтерської діяльності, а також у процесі здійснення операцій з нерухомим майном, пов’язаних з купівлею, продажем, наймом (орендою) нерухомого майна, проведенням інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно (крім операцій з дарування та спадкування нерухомого майна), а також визначає правові засади регулювання рієлтерської діяльності в Україні.

2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, пов’язані з відчуженням (орендою) нерухомого майна, яке є державною та комунальною власністю та відчуженням нерухомого майна відповідно до законодавства про приватизацію.

 

Стаття 2. Правова основа рієлтерської діяльності в Україні

1. Рієлтерська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, що прийняті відповідно до цього Закону, а також Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності, прийнятими відповідно до цього Законом.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Закону, для регулювання відносин рієлтерської діяльності (надання рієлтерських послуг, реклами об’єктів нерухомості, рієлтерської діяльності, рієлтерських послуг, професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності) застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Закону.

2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Закону.

3. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 3. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) агент з нерухомості (далі - агент) – фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону, та перебуває з суб’єктом рієлтерської діяльності у трудових відносинах, та відомості про якого включені до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;

2) акредитований заклад з професійної підготовки – заклад, визначений у встановленому цим Законом порядку, який має право здійснювати професійну підготовку та/або підвищення кваліфікації брокерів з нерухомості за програмами професійної підготовки, що відповідають вимогам, встановленим відповідно до цього Закону;

3) атестація у сфері рієлтерської діяльності – процедура з перевірки і підтвердження рівня професійних знань (кваліфікації) брокерів з нерухомості, що передбачає первинну кваліфікацію (атестацію) з наступним періодичним підтвердженням кваліфікації (переатестацією) у встановленому згідно з цим Законом порядку;

4) брокер (рієлтер) з нерухомості (далі – брокер) – атестований фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який склав кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, має діюче (не зупинене, не припинене) кваліфікаційне свідоцтво брокера з нерухомості, відомості про якого включені до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності та перебуває з суб’єктом рієлтерської діяльності у трудових відносинах або здійснює рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності;

5) договір про надання рієлтерських послуг (далі – рієлтерський договір) – письмовий (електронний) правочин, за яким одна сторона (суб’єкт рієлтерської діяльності) зобов’язується надати рієлтерські послуги другій стороні (споживачу рієлтерських послуг) на умовах і в порядку, що визначені рієлтерським договором, а споживач зобов’язується оплатити надання рієлтерських послуг та, у разі наявності, фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

6) Єдина інформаційна база даних у сфері рієлтерської діяльності (далі – Єдина інформаційна база даних) — єдина багаторівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що містить у своєму складі бази даних, інформаційні ресурси та сервіси для забезпечення прозорості, достовірності та доступу до інформації та послуг у сфері рієлтерської діяльності, накопичення, обробки, систематизації та пошуку відомостей про об’єкти нерухомості, формування єдиної інформаційної бази даних про об’єкти нерухомості та операції з ними;

7) Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності (далі – Реєстр) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі баз даних та сервісів, що забезпечують можливість збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку та надання інформації в електронному вигляді стосовно фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;

8) конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами агента, брокера, посадової особи суб’єкта рієлтерської діяльності, члена органу рієлтерського самоврядування, посадової особи Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності та його професійними чи трудовими правами і обов’язками, делегованими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час надання рієлтерських послуг, виконання трудових обов’язків, здійснення повноважень, а також вчинення чи невчинення ним дій;

9) користування Єдиною інформаційною базою даних – пошук та перегляд в Єдиній інформаційній базі даних загальної інформації про об’єкт нерухомості з дотриманням вимог Конституції України та вимог, встановлених відповідно до цього Закону та Закону України «Про захист персональних даних»;

10) мультилістинг - сукупність технічних та програмних засобів з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість оперативного обміну достовірною інформацією в електронному вигляді та взаємодії між суб’єктами рієлтерської діяльності, в тому числі при наданні рієлтерських послуг за ексклюзивними рієлтерськими договорами, моніторингу інформації про об’єкти нерухомості;

11) нерухоме майно (нерухома річ, нерухомість) - земельна ділянка, а також об'єкти, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (включаючи житловий будинок, квартиру або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок, в тому числі земельні ділянки, на яких розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на таких земельних ділянках, об’єкти нежитлового фонду (нежилі будинки, нежилі приміщення або їх частини), інше майно, що відповідно до Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості);

12) прилюдні торги – спосіб реалізації нерухомого майна та/або речових прав на нього, за яким новим власником, користувачем нерухомого майна та/або речових прав на нього стає особа, що в ході торгів запропонувала найвищу ціну. Прилюдні торги проводяться з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість проведення прилюдних торгів суб’єктами рієлтерської діяльності в режимі реального часу в мережі Інтернет в порядку, затвердженому відповідно до цього Закону;

13) професійна таємниця - інформація (матеріали, документи, інше), що стала відома агенту, брокеру, суб’єкту рієлтерської діяльності в процесі виконання трудових обов’язків, надання рієлтерських послуг та відповідає таким ознакам: є невідомою або не є загальнодоступною для широкого кола осіб; розголошення якої може завдати шкоди інтересам споживача рієлтерських послуг;

14) публічна пропозиція нерухомого майна (далі – публічна пропозиція) – пропозиція звернена до невизначеного кола осіб, про купівлю, продаж, найм (оренду) нерухомого майна, проведення інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно, на умовах, визначених такою пропозицією. Публічна пропозиція здійснюється з використанням сервісів Єдиної інформаційної бази даних, що забезпечує можливість розміщення та оприлюднення публічної пропозиції в Єдиній інформаційній базі даних з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, а також збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації в електронному вигляді стосовно такої пропозиції;

15) рієлтерська діяльність – діяльність суб’єкта рієлтерської діяльності, включеного до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності;

16) рієлтерські послуги – інформаційні, консультаційні, посередницькі та інші послуги, що надаються відповідно до цього Закону суб’єктом рієлтерської діяльності на підставі та в межах рієлтерського договору, спрямовані на створення організаційних, інформаційних та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозиції і попиту на об’єкт нерухомості та/або речові права на нього, сприяння та забезпечення здійснення купівлі, продажу, найму (оренди) нерухомого майна, проведення інших операцій щодо нерухомості, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно;

17) рієлтерське самоврядування - гарантоване державою право суб’єктів рієлтерської діяльності та фахівців у сфері рієлтерської діяльності вирішувати питання організації та провадження рієлтерської діяльності в Україні в порядку, встановленому цим Законом;

18) сертифікація суб’єктів рієлтерської діяльності – процедура, у ході якої визначається відповідність особи вимогам щодо надання рієлтерських послуг та провадження рієлтерської діяльності, встановленим відповідно до цього Закону;

19) споживач рієлтерських послуг – юридична або фізична особа, яка відповідно до цього Закону замовляє рієлтерські послуги шляхом укладання договору про надання рієлтерських послуг;

20) суб'єкт рієлтерської діяльності – брокер, зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець, а також юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, у складі якої працює не менше одного брокера, які провадять рієлтерську діяльність, мають діючий (не зупинений, не припинений) сертифікат суб’єкта рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону та включені як суб’єкти рієлтерської діяльності до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.

 

Стаття 4. Національні положення у сфері рієлтерської діяльності

1. Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності (далі – Національні положення) встановлюються правила та вимоги до надання рієлтерських послуг, правила професійної етики, правила та вимоги до проведення прилюдних торгів, інші професійні положення (правила) у сфері рієлтерської діяльності.

2. Національні положення затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону та є обов’язковими для виконання всіма фахівцями у сфері рієлтерської діяльності, суб’єктами рієлтерської діяльності, професійними об’єднаннями у сфері рієлтерської діяльності, іншими фізичними та юридичними особами, які вступають у правовідносини у сфері рієлтерської діяльності.

 

Стаття 5. Професійна етика

1. Агенти, брокери, суб’єкти рієлтерської діяльності зобов’язані при наданні рієлтерських послуг, провадженні рієлтерської діяльності забезпечувати етичну професійну поведінку шляхом дотримання правил професійної етики, затверджених Національними положеннями, загальних норм моралі, принципів незалежності та об’єктивності, професійної компетентності, конфіденційності та професійної таємниці.

 

Розділ II

ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА НАДАННЯ РІЄЛТЕРСЬКИХ ПОСЛУГ

 

Стаття 6. Фахівці у сфері рієлтерської діяльностіов

1. Особа, яка відповідно до цього Закону набула статус агента або брокера та відомості про яку як фахівця у сфері рієлтерської діяльності включені до Реєстру, є фахівцем у сфері рієлтерської діяльності.

2. Статус агента може набути особа, яка:

1) має повну загальну середню освіту та досягла 18 років;

2) володіє державною мовою;

3) відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону.

Статус брокера може набути особа, яка:

1) має повну загальну середню освіту та досягла 18 років;

2) володіє державною мовою;

3) відповідає вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону;

4) пройшла професійну підготовку відповідно до цього Закону;

5) склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.

3. Не може бути агентом або брокером особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину проти власності або злочину у сфері господарської діяльності;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена кваліфікаційного свідоцтва брокера – протягом двох років з дня ухвалення рішення про припинення (анулювання) дії відповідного кваліфікаційного свідоцтва;

4) була агентом, відомості про якого були виключені з Реєстру з підстави, передбаченої пунктом 2 частини двадцять першої статті 14 цього Закону– протягом двох років з дня виключення відомостей про агента з Реєстру.

4. Для цілей цієї статті повна загальна середня освіта – повна загальна середня освіта, здобута в Україні, а також повна загальна середня освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

5. Особа, яка відповідає вимогам, встановленим у цьому Законі, набуває статус агента або брокера з моменту включення відомостей про неї як фахівця у сфері рієлтерської діяльності до Реєстру.

6. Агент та брокер мають право працювати на підставі трудового договору, укладеного з суб’єктом рієлтерської діяльності.

7. Брокер має право провадити рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності лише після включення відомостей про нього як суб’єкта рієлтерської діяльності до Реєстру.

Брокер (агент) має право виконувати свої обов`язки лише після включення відомостей про нього до Реєстру.

Агент не має права провадити рієлтерську діяльність та/або надавати рієлтерські послуги як суб’єкт рієлтерської діяльності.

8. Агент, який набув статус брокера, втрачає статус агента.

 

Стаття 7. Рієлтерська діяльність

1. Рієлтерські послуги можуть надаватися лише суб’єктом рієлтерської діяльності, якому таке право надано в порядку та на умовах, визначених цим Законом. Суб’єкт рієлтерської діяльності може здійснювати інші види діяльності та надавати інші послуги, не заборонені законом.

2. Видами рієлтерської діяльності є надання рієлтерських послуг, до яких відносяться:

1) посередницькі послуги з купівлі, продажу, найму (оренди), позички нерухомого майна, а також здійснення інших операцій з нерухомістю, пов’язаних з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом публічних пропозицій;

2) інформаційні, консультаційні, аналітичні, моніторингові та інші послуги, що пов’язані з набуттям, зміною, припиненням речових прав на нерухоме майно;

3) послуги агентів умовного депонування;

4) послуги, пов’язані з проведенням прилюдних торгів;

5) інші посередницькі послуги з нерухомим майном, результатом яких стає вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно.

3. Під час надання рієлтерських послуг суб’єкти рієлтерської діяльності мають право залучати інших фахівців - техніків та інженерів з нерухомості, суб'єктів оціночної діяльності, екологів, інших спеціалістів з проведення експертизи щодо об'єктів нерухомого майна, які мають право надавати інформацію про технічний, санітарний стан об'єкта нерухомого майна, його вартість, екологічний стан навколишнього природного середовища тощо.

4. З метою уникнення випадків введення в оману споживачів та захисту їх прав на ринку нерухомості слова «агент з нерухомості», «брокер з нерухомості», «рієлтер» та утворені на їх основі похідні слова та/або словосполучення дозволяється використовувати у найменуванні лише тим особам, які включені до Реєстру та діють відповідно до вимог цього Закону. Виняток становлять іноземні фізичні та юридичні особи, професійні та міжнародні організації, їх представництва, що діють на території України відповідно до чинного законодавства і мають законні підстави для використання зазначених слів та словосполучень.

5. З метою провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг суб’єкти рієлтерської діяльності зобов’язані розробляти, затверджувати та контролювати дотримання своїми фахівцями у сфері рієлтерської діяльності вимог до якості рієлтерських послуг, встановлених відповідно до цього Закону, внутрішньої системи якості рієлтерських послуг, що розробляється та затверджується відповідно до вимог Правил з якості рієлтерських послуг (далі – Правила з якості), затверджених Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності відповідно до цього Закону, а також виконувати вимоги до обробки та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та інші вимоги, встановлені відповідно до цього Закону.

6. Особа набуває статус суб’єкта рієлтерської діяльності та має право здійснювати рієлтерську діяльність з моменту включення відомостей про неї як суб’єкта рієлтерської діяльності до Реєстру.

7. Суб’єкт рієлтерської діяльності іноземної держави може провадити рієлтерську діяльність на території України, за умови його допуску до провадження рієлтерської діяльності згідно з національним законодавством країни походження такого суб’єкта рієлтерської діяльності, відповідності фахівців у сфері рієлтерської діяльності такого суб’єкта вимогам цього Закону, відповідності суб’єкта рієлтерської діяльності вимогам цього Закону, а також після включення його до Реєстру.

8. Брокеру забороняється працювати на підставі трудового договору у суб’єкта рієлтерської діяльності та одночасно провадити індивідуальну рієлтерську діяльність як суб’єкту рієлтерської діяльності. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для дисциплінарного стягнення у вигляді припинення дії кваліфікаційного свідоцтва брокера.

9. Забороняється провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг суб’єктом рієлтерської діяльності, який не отримав сертифікат суб’єкта рієлтерської діяльності, або дію сертифіката якого зупинено чи припинено, або відомості про якого відсутні у Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.

Забороняється здійснення діяльності у сфері рієлтерських послуг фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційне свідоцтво фахівця у сфері рієлтерської діяльності, або дію кваліфікаційного свідоцтва якої зупинено чи припинено, або відомості про яку відсутні в Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності.

10. Фахівець у сфері рієлтерської діяльності може бути медіатором та проводити медіацію відповідно до закону за умови його відповідності вимогам, встановленим законодавством про медіацію.

 

Стаття 8. Загальні умови надання рієлтерських послуг

1. Рієлтерські послуги надаються на підставі та в межах рієлтерського договору, істотними умовами якого є:

1) предмет та строк дії договору;

2) вид, мета та строк надання рієлтерських послуг;

3) реквізити сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності;

4) зазначення об’єкта (об’єктів) нерухомості щодо якого (яких) надаються рієлтерські послуги, а також його ідентифікаційних даних, якщо об’єкт (об’єкти) є індивідуально визначеними;

5) розмір та умови оплати рієлтерських послуг, а також, у разі наявності, фактичних витрат, необхідних для виконання договору;

6) права, обов’язки та відповідальність сторін;

7) порядок звітності суб’єкта рієлтерської діяльності перед споживачем про стан виконання рієлтерського договору.

Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності, а також за згодою сторін рієлтерського договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови рієлтерського договору.

2. До рієлтерського договору застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.

3. Споживач рієлтерських послуг має право вільного вибору суб’єкта рієлтерської діяльності.

Рієлтерський договір може укладатися на користь споживача рієлтерських послуг іншою особою, яка діє в його інтересах на законних підставах.

Споживач рієлтерських послуг та/або особа, яка укладає рієлтерський договір на його користь та діє в його інтересах, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються ними суб’єкту рієлтерської діяльності для надання рієлтерських послуг.

4. Суб’єкт рієлтерської діяльності реєструє укладені ним рієлтерські договори в Єдиній інформаційній базі даних з обов’язковим присвоєнням кожному рієлтерському договору унікального номера та подає інформацію про всі укладені ним рієлтерські договори до Єдиної інформаційної бази даних у порядку, обсязі та строки, визначені Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності. Незареєстровані в Єдиній інформаційній базі даних рієлтерські договори є нікчемними.

5. Документом, що посвідчує перед третіми особами повноваження суб’єкта рієлтерської діяльності за укладеним рієлтерським договором, може бути будь-який з таких документів:

1) рієлтерський договір;

2) ордер – письмовий документ, виданий та підписаний суб’єктом рієлтерської діяльності (його уповноваженою особою), який посвідчує повноваження суб’єкта рієлтерської діяльності на надання рієлтерських послуг на підставі та в межах рієлтерського договору.

Для підтвердження своїх повноважень суб’єкт рієлтерської діяльності надає третім особам посвідчену ним або його уповноваженою особою копію одного з цих документів.

6. У випадку, якщо споживачем рієлтерських послуг обмежено обсяг повноважень суб’єкта рієлтерської діяльності, суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний зазначити про це в ордері. Суб’єкт рієлтерської діяльності або особа, яка від імені суб’єкта рієлтерської діяльності видала ордер, несе дисциплінарну відповідальність за невнесення до ордера відомостей щодо обмеження повноважень.

7. Рада суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності затверджує положення про ордер та зразок ордера.

8. Суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих споживачем рієлтерських послуг на підставі рієлтерського договору.

9. Правила та вимоги до надання рієлтерських послуг, затверджуються Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності. Правила та вимоги до надання рієлтерських послуг можуть містити обмеження та встановлювати фіксований розмір плати за надання рієлтерських послуг.

 

Стаття 9. Рієлтерський запит

1. Рієлтерський запит – письмове звернення суб’єкта рієлтерської діяльності до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, громадських об'єднань, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних суб’єкту рієлтерської діяльності для надання рієлтерських послуг за укладеним рієлтерським договором.

2. В рієлтерському запиті зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові брокера – суб’єкта рієлтерської діяльності або найменування суб’єкта рієлтерської діяльності – юридичної особи;

2) відомості про місцезнаходження суб’єкта рієлтерської діяльності;

3) мета, з якою направлено рієлтерський запит.

3. До рієлтерського запиту додаються посвідчена суб’єктом рієлтерської діяльності, його уповноваженою особою копія сертифіката субєкта рієлтерської діяльності, копія ордера або рієлтерського договору. Вимагати від суб’єкта рієлтерської діяльності подання разом з рієлтерським запитом будь-яких інших документів забороняється.

4. Рієлтерський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень, тлумачення положень законодавства.

5. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники юридичних осіб, громадських об'єднань, фізичні особи, яким направлено рієлтерський запит, зобов'язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати суб’єкту рієлтерської діяльності відповідну інформацію, копії документів, крім інформації, визначеної частиною шостою цієї статті.

6. Особа, яка отримала рієлтерський запит, може відмовити у наданні запитуваної інформації або копій документів, якщо:

1) така інформація віднесена відповідно до закону до категорії таємної або службової (призначеної для службового користування);

2) розкриття такої інформації порушуватиме права третіх осіб на захист персональних даних або на охорону інтелектуальної власності;

3) інформація стосується особистого життя фізичної особи.

7. У разі якщо рієлтерський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду рієлтерського запиту може бути продовжено до десяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що суб’єкту рієлтерської діяльності письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання рієлтерського запиту.

8. У разі якщо задоволення рієлтерського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, суб’єкт рієлтерської діяльності зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

9. Неправомірна відмова в наданні або ненадання інформації на рієлтерський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, не допускаються та тягнуть за собою адміністративну відповідальність, встановлену законом.

10. Зловживання правом на рієлтерський запит тягне встановлену законом відповідальність. Таким зловживанням вважається:

1) направлення рієлтерського запиту для отримання інформації, яка не  пов'язана з наданням рієлтерських послуг на підставі укладеного рієлтерського договору;

2) використання інформації, отриманої на рієлтерський запит, для інших цілей, ніж надання рієлтерських послуг на підставі укладеного рієлтерського договору;

3) розголошення інформації, отриманої на рієлтерський запит, якщо така інформація належить до категорії таємної, службової або її розкриття порушуватиме права третіх осіб на захист персональних даних.

 

Розділ III

АТЕСТАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ У СФЕРІ РІЄЛТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 10. Професійна підготовка фахівців у сфері рієлтерської діяльності

1. Особа, яка виявила намір отримати кваліфікацію брокера проходить професійну підготовку. Професійна підготовка брокерів здійснюється акредитованими закладами з професійної підготовки відповідно до програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації.

Вимоги до програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації брокерів, а також порядок акредитації закладів з професійної підготовки затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.

2. Особа, яка виявила намір отримати статус агента, повинна відповідати вимогам до якості надання рієлтерських послуг, встановленим відповідно до цього Закону.

3. Порядок проходження професійної підготовки та підвищення кваліфікації брокерів, вимоги до якості рієлтерських послуг та Правила з якості встановлюються та затверджуються Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.

 

Стаття 11. Атестація у сфері рієлтерської діяльності

1. Атестація брокерів здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності (далі – Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія), яка діє відповідно до регламенту, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.

2. Атестація з присвоєнням відповідної кваліфікації та видачею кваліфікаційного свідоцтва брокера (далі – кваліфікаційне свідоцтво) здійснюється Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією після того, як особа пройшла професійну підготовку та склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.

3. Особа,яка виявила намір стати брокеромта відповідає вимогам пунктів 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону та не підпадає під обмеження, встановлені частиною третьою статті 6 цього Закону, має право звернутися до Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту встановлюється у Положенні про кваліфікаційний іспит брокерів, що затверджується Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.

Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим пунктами 1 – 3 частини другої статті 6 цього Закону, та відсутність обмежень, встановлених частиною третьою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила намір стати брокеромта за наявності письмової згоди такої особи Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія або Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності можуть звертатися із письмовими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, юридичних осіб, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання письмового запиту надати необхідну інформацію у письмовій формі.

Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі ненадання особою, яка виявила намір стати брокером, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Строк розгляду Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про:

1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;

2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про ухвалене рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. У разі ухвалення рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні Кваліфікаційно-сертифікаційної комісії в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Ради суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до суду після його перегляду Радою суспільного нагляду у сфері рієлтерської діяльності.

4. Кваліфікаційний іспит проводиться Кваліфікаційно-сертифікаційною комісією відповідно до цього Закону та Положення про кваліфікаційний іспит брокерів.

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

За результатами проведення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про позитивний або негативний результат складення кваліфікаційного іспиту особою, яка виявила намір стати брокером.

Стосовно особи, яка склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, Кваліфікаційно-сертифікаційна комісія ухвалює рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва.

Особа, яка склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка пов